 От редакции. Это письмо было опубликовано на сайте «Фразы» http://www.fraza.com.ua/zametki/html Что-то вроде политической сказки, очень похожей на политическую быль. Называется текст так: "Що б сказав Ющенко, як би був повнiстю вiдвертим?". Итак, читаем:
(Виступ президента України Ющенка Віктора Андрійовича на майдані Незалежності перед народом)
Пані та панове! Дорогі співвітчизники та гості! Любі друзі!
Радий вітати вас сьогодні на цьому великому місці, на майдані, який увійшов у історію як символ славетної євро-американської експансії на молоду українську незалежну державу! Ті сторінки так званої “помаранчевої революції”, що вписав ваш натовп під час шаленої президентської гонки за владу між мною та Януковичем, не пройшли даром ні для мене, ні для мого найближчого оточення, що не можна сказати про вас, звичайних обивателiв, котрі ще з вірою дивляться в майбутнє. Мене, любi друзі, дивує, як вона в вас взагалі ще може бути присутня, адже деструктивна політика Президента та уряду Юлії Володимирівни повинна була вже давно звести нанівець усі ваші сподівання на перспективу розбудови українського суспільства!
Нас хотіли роз’єднати, але їм це не вдалося! Провокації по розділу України на Схід і Захід не могли мати успіху, адже ми – єдина країна, єдина родина, і ми разом повинні йти під панування США та Європи, разом маємо працювати на їх економіку! І якщо буде треба, разом станемо їх гарматним м’ясом, коли вступимо в агресивний блок НАТО. Адже, в майбутньому, все частіше буде необхідно підтримувати імперіалістичне домінування демократичного Заходу у конфліктах по всьому світу. Ми не можемо стояти осторонь важливих політичних процесів, тому мусимо захищати егоїстичні інтереси олігархії західного капіталу. В єдності наша сила, і ми переможемо! Повторюю, ні в якому разі нам не можна було ділитися ні на Схід і Захід, ні на Північ та Південь! Вашингтону з Брюселем була потрібна вся наша країна, а не частина її! Я неодмінно мусив виконати цю високу місію, бо за неї на мене витратили стільки коштів, про які вам при вашому жалюгідному фінансовому становищі навіть і не мріялось, і яке до речі (я про становище) ну ніяк не покращиться, скільки б ми вам цього не обіцяли. Що зовсім не скажеш про мій особистий стан і становище олігархічних кланів.
Ви, народ України, були свідками шаленої пропаганди проти мене і мого національно-деградаційного курсу розвитку України. Вона не пройшла попри відчайдушні спроби моїх опонентів завадити мені на шляху до влади. Ніякі листівки, ніякі брудні чорні піари не змогли зупинити наш з вами рух у нове, процвітаюче суспільство, на яке ви все ще марно сподіваєтесь. Мене досі дивує нахабність ставлеників Москви, що називали мене націоналістом та навіть нацистом і фашистом. Друзі, це наклеп, образливий наклеп, в них немає совісті! Так, я розмовляв на українській мові, і робив акцент на українізації, орієнтуючись на виборця західної України. Але де тут нацизм iз фашизмом? Адже справа лише в тому, що за допомогою західного українця я зміг виконати завдання Вашингтону та Євросоюзу. Саме орієнтація українців західних областей на “Європейськість” поєднали мої цілі з їх щiрими та марними сподіваннями жити заможно в європейській родині. Саме вони шалено підтримали мене і вдало загітували багатьох людей з інших частин нашої держави емоційними закликами. Даруйте, нацизму тут ніякого нема і не може бути, адже я не принциповий послідовник будь-якої ідеї взагалі, інакше я б тут не стояв перед вами. Я лише пристосовувався до тієї політики, завдяки якiй мене так би мовити, “виштовхнули” у президентське крісло. Інша політика мені просто не вигідна, та й принципова людина до влади не прийде, адже клани не профінансують її рекламну кампанію. Більш того, як би мене підтримувала Росія, я би вів себе взагалі як Віктор Федорович. Мені все одно яку політику вести на теренах нашої держави, - українську, проросійську, чи проєврейську в кінці-кінців, - це не принципово, все залежить від того, хто мене фiнансує. Вийшло так, що мене підтримала Америка, тому я вiдстоюю саме її iнтереси, а не росiйськї чи будь які інші. Тим більше не ваші народні інтереси. Я сподіваюсь, ви мене добре розумієте. Більш того, шановні друзі, якби навіть мені й хотілося вам щось добре зробити (в чому я сумніваюся), це було б навряд можливо, адже реальна влада знаходиться не в моїх руках, як ви звикли наївно вважати, а зосереджена в кланової системи, яка окутала всю країну злочинною мережею, і яку можна побороти тільки шляхом справжньої революції, а не зміною правлячої олігархії під час так званої революції, яку я здійснив вашими силами.
Поперед усе, хотів би висвітлити стратегічні напрямки нашої національної політики. Як професійний економіст, я не можу не вбачати великої вигоди особисто для себе і моїх західних і деяких місцевих покровителів у підкоренні українських національних багатств та їх подальшому розпродажу, як кажуть, “з молотка” світовим кланам, котрі щиро мене фінансували. Ви, моя нація, повинні звикати, що ми поступово, крок за кроком, проводимо цілеспрямовані трансформаційні процеси задля вступу нашої країни до світової організації торгівлі, в якій ми ніяк не зможемо задовільно конкурувати при нашому стані економіки, яку ми розвалюємо. А якщо і зможемо, ми будемо намагатися створити такі умови для західних монополій, які дозволять оберегти їх від росту нашого національного багатства, і, відповідно, дадуть можливість підвищити їх надприбутки. Один зі шляхів здіснення подібної політики – це жваве придушення і без того збіднілого національного виробника непомірними податками та замовними судами на вищому рівні, штучне банкрутування крупних стратегічних підприємств України. А також професійне створення ниски законів, які ставили би українського підприємця у такі умови, коли йому просто неможливо буде працювати і залишиться лише продати свій бізнес іноземному капіталістові. З іншого боку, буде дане повне зелене світло для західного монополіста – максимальне зниження податків, створення за допомогою неофіційного втручання влади максимальної конкурентної спроможності для західних кланів. Я певен, що маю достатньо знань в економіці, що дозволять мені зробити такі кроки достатньо легко і професійно. Тим більше я маю належну корупційну практику більш ніж десяти років мого перебування при владі.
Для здійснення необхідних перетворень треба проводити відповіднi заходи. Одне з головних завдань - це підведення законів таким чином, щоб можливо було зняти всї перепони стосовно продажу української землі, що нажаль не дають розгулятися світовій клановій спільноті на нашій території. Повинен зауважити, любї друзі, я зовсім не кажу, що не виступав проти цього ранiше. Так, я був проти скуповування землї, але це звісно був політичний крок, виключно заради отримання стратегічної вигоди і особистої популярності серед вас. І я радий, що мені це вдалося. Взагалі, політика – це гра, і якщо я казав, що ні при яких обставинах не дам згоду на щось чи навпаки, - це абсолютно нічого не гарантуватиме. Просто моя тактика, як і тактика будь якого розумного політика, – це думати одне, казати друге, а робити – третє. Так поступаю не тільки я, а також демагогічний уряд та iншi дiячi, котрі здійснюють політику в своїх особистих iнтересах.
Я дуже пишаюся вами, моєю поки що великою нацією! Значення вашої довірливості важко переоцінити, ви - молодці! Вас було так легко зігнати на цю центральну площу держави з усіх куточків України! Підбадьорені демагогічними обіцянками, емоційними лозунгами і закликами, ви, незважаючи на свої негаразди і проблеми прийшли сюди, щоб подивитися на цирк і доповнити його своєю участю в ньому! Ми з олігархічними босами Європи й Америки були вкрай здивовані вашою політичною «обізнаністю», яку було добре використано задля нашої особистої вигоди. Весь конгрес та сенат США щиро дивувалися, коли дивилися хроніку подій так званої “помаранчевої революції”, навіть аплодували стоячи. Коли я їздив на ковдру до Джорджа Буша у Вашингтон, щоб перед ним відзвітуватися, він дуже схвально віднісся до моїх успіхів, що не може не казати про істотне збільшення мого особистого авторитету перед найсильнішою у світі країною-агресором.
Шановна громада! Ми також повинні з вами усвідомлювати, що нема й мови про те, щоб західне суспільство допомагало нам у розбудові нашої країни. Як це може бути, коли навіть нам, вихідцям з українського народу, байдуже що буде з нашою соборною державою? Ми готові кинути її напризволяще разом із вами, аби тільки залишитися при керівництві та забезпечити себе і свої сім’ї шаленими багатствами. Що вже казати про іноземців, для яких ми взагалі чужі? Ми воюємо зі своїми політичними опонентами виключно заради особистих інтересів і займаємо свої пости не для зміцнення національної політики, а для доповнення нашими ресурсами ресурсів Сполучених Штатів та Європи. Інакше вони би мені не допомагали продертися до влади. Посудіть самі, чи дуже вигідно Заходу давати мені мiльярди на помаранчевий переворот, коли я буду служити не їм, а вам, звичайним обивателям? Чи, може, треба імперіалістам вкладати в мене шалені гроші, щоб потім я не відплатив їм борг з процентами за рахунок моєї рідної України? Звісно ні. Якщо б вони так робили, США з Європою ніколи не стали би такими могутніми, адже свою економіку вони побудували за рахунок грабування ресурсів інших країн протягом століть.
Мене, любі друзі, дивує, як до сих пір ви не розумієте таких елементарних речей, що відбуваються в політиці і вірите порожнім обіцянкам. З іншої сторони, ваша необізнаність у політичних перетвореннях та кумедний фанатизм щодо моєї персони відмінно грають на мою користь. Мушу зізнатися, що впевнений у тому, що рано чи пізно моя політика може обурювати народні маси. Але за допомогою так званих “незалежних” мас-медіа, що вдало маніпулюють вашою думкою, я маю можливість приборкувати ваш справедливий гнів до мене та до інших “помаранчевих” діячів. З іншого боку, ви самі винуваті, що маєте таку долю, бо ви самі мене обирали і мерзли тижнями на майдані заради мого приходу. Я не дуже люблю гру слів, але в даному випадку це досить доречно, хотів би привести приклад. Згадайте, будь-ласка, як називався мій партійний блок. Правильно, “Наша Україна”. Що це означає? Те й означає – що це наша Україна, Україна моя, Юлії Володимирівни, Юрка Луценко та інших видних бандитів та корупціонерів. Ну, а також, певно, скоро буде й Україна світової буржуазії та кланово-олігархічної бізнесової спільноти, що є лише питанням часу. Ми виконаємо завдання Вашингтону, хотіли би ви цього чи ні.
Любі друзі! Нам нi в якому разi не можна стояти осторонь важливих світових процесів, треба брати активну участь у геополiтичних трансформацiях! Приклад країн третього світу повинен нас надихати. Адже перед нами велика місія, до якої вже давно приєдналися десятки держав та їх націй! Ми мусимо годувати своїми ресурсами високорозвинені держави! За рахунок наших останніх сил вони зможуть деякий час протримати свою економіку на належному рівні. Чи це не та висока національна ідея, заради якої можна віддати себе, чи це не альтруїзм по відношенню до світової спільноти, який можна порівняти хіба що зі святістю Ісуса Христа? Весь цивiлiзований свiт вiрить в Україну! Є що робити задля досягнення світлої мети! Нашi предки пишатимуться нами!
Слава Україні!
Дуже дякую! Дякую, ЛЮБI ДРУЗI! (навкруги починає лунати гiмн Сполучених Штатiв)". |
