"СВЯТОШИНСКИЕ ОБОРОТНИ В ПОГОНАХ!" Ч. 2 ( О незаконном привлечение гражданина Украины к Суду вы можете прочитать в первой части одноимённого материала). На наш взгляд, содержание текста Заявления подтверждает существование преступного сговора между руководством и сотрудниками МВД, Прокуратуры и Суда Святошинского района г. Киева. Это и понятно. Ведь на скамье подсудимых должны сидеть те, кто сегодня наделён властью обвинять и судить невинных граждан Украины.

 СВЯТОШИНСКИЕ ОБОРОТНИ В ПОГОНАХ!" Ч. 2 ( О незаконном привлечение гражданина Украины к Суду вы можете прочитать в первой части одноимённого материала). На наш взгляд, содержание текста Заявления подтверждает существование преступного сговора между руководством и сотрудниками МВД, Прокуратуры и Суда Святошинского района г. Киева. Это и понятно. Ведь на скамье подсудимых должны сидеть те, кто сегодня наделён властью обвинять и судить невинных граждан Украины.

Впрочем судите сами….

У провадженні судді Святошинського районного суду м..Києва Ясельського А.М. знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням Н.Н.Н. за ст.ст. 289,ч.2, і 185,ч.2, КК України.

Раніше дана справа вже розглядалась по першій інстанції у Святошинському районному суді м.Києва в лютому-травні 2003р. і була повернена 20.05.03р. суддею Немировською Г.В. на додаткове розслідування (а.с.215-216).

Однак, під час додаткового розслідування слідчий відділ Святошинського РУ ГУ МВС України в м.Києві, на порушення вимог ст.403 КПК України, не виконав в повному обсязі вказівок, викладених в постанові Святошинського районного суду м..Києва від 20.05.03р., і 05.09.03р. знову направив кримінальну справу через прокурора до суду з обвинувальним висновком (а.с.337-349).

Після повторного прийняття справи до свого провадження Святошинським районним судом м..Києва його працівниками були вчинені численні неправомірні дії, які свідчать про упередженість та необ'єктивність цього суду щодо розгляду даної справи.

Не виключаємо, що така поведінка судових працівників викликана тією обставиною, що по даній кримінальній справі запобіжний захід підсудному Н.Н.Н. у вигляді взяття під варту обирав сам голова районного суду (а.с.68-68зв.), який тепер може побоюватись, що у разі винесення Н.Н.Н. судом виправдувального вироку чи закриття справи за реабілітуючими підставами слідчим органом (після можливого повернення справи на додаткове розслідування), він нестиме особисту відповідальність за не досить обгрунтоване взяття підсудного під варту.

Вищезазначені незаконні дії працівників Святошинського районного суду виразились у наступному:

При надходженні даної справи до суду голова Святошинського районного суду м.Києва Біда М.А. не доручив вести цю справу судді Немировській Г.В., яка вела її раніше, добре знала матеріали справи і могла перевірити повноту виконання органом досудового слідства вказівок суду при попередньому поверненні справи на додаткове розслідування.

Навпаки, голова суду доручив цю справу не їй, а молодому судді Ясельському А.М. (а.с.351), який раніше працював у прокуратурі Святошинського р-ну м.Києва (що зацікавлена у винесенні щодо Н.Н.Н. обвинувального вироку) і зберіг дружні стосунки з її працівниками.Конкретні дії судді Ясельського А.М. під час підготовки справи до розгляду та у судових засіданнях, дійсно, показали його однобічну прихильність до сторони державного обвинувачення, упередженість (з обвинувальним ухилом) щодо підсудного та неприховану ворожість до сторони захисту.

На судовому засіданні 30.09.03р., при введенні К.К.К. в число учасників судового процесу, суддя Ясельський А.М., грубо порушивши вимоги ст.ст. 287, 53 КПК України, не оголосив їй склад суду та інших учасників судового засідання, не роз’яснив К.К.К. її право на відвід та не спитав її, чи заявляє вона відвід кому-небудь із оголошеного складу. Далі суддя Ясельський А.М., на порушення вимог ст.296 КПК України, не опитав учасників судового процесу (в тому числі, К.К.К.) про наявність у них яких-небудь клопотань до початку судового слідства.

На заперечення адвоката Федорова О.Й., в порядку ст.260,ч.2, КПК України, з приводу необхідності дотримання суддею вищевказаних процесуальних процедур, суддя Ясельський А.М. у грубій різкій формі відповів йому відмовою та розпочав судове слідство, намагаючись швидко перейти до допиту підсудного. Лише після неодноразових повторних заперечень адвоката та відмови підсудного давати покази, поки не будуть дотримані вищевказані процесуальні процедури, суддя Ясельський А.М. змушений був надати адвокату Федорову О.Й. слово для заявлення усного клопотання.

У своєму клопотанні, серед інших питань, адвокат попросив суд, надати, нарешті, захиснику К.К.К. можливість висловити свою думку з приводу наявності чи відсутності у неї відводу щодо складу суду та інших учасників процесу (а.с.366зв.). Лише після цього клопотання адвоката суд вислухав думку захисника К.К.К. щодо відводу та прийняв від неї письмову заяву про відвід судді Ясельського А.М. (а.с.363-364).

У задоволенні вказаної заяви захисника К.К.К. від 30.09.03р. про відвід судді головою Святошинського районного суду Бідою М.А. теж було необгрунтовано відмовлено (а.с.369).

На клопотання адвоката Федорова О.Й. у судовому засіданні 30.09.03р. про відкладення розгляду справи на 2-3 тижні для надання обом захисникам можливості повністю вивчити матеріали кримінальної справи, зробити з них всі необхідні виписки та разом з підсудним належним чином підготуватися до захисту (а.с.366зв.) суддя Ясельський А.М. фактично відповів відмовою, надавши захисникам на зазначені цілі замість кількох тижнів лише один день (а.с.368).

У зв’язку з повторними грубими порушеннями суддею Ясельським А.М. прав захисників, а саме: на заявлення відводів (ст.287 КПК України), на заявлення клопотань в будь-якій стадії процесу (ст.ст. 48,п.8, 266,ч.1, 296 КПК України), на належну підготовку до захисту (ст.255,ч.1, КПК України), обидва захисники 01.10.03р. знову подали письмові заяви про відвід судді Ясельського А.М. (а.с. 372-373, 374-375).

На жаль, ці заяви голова районного суду Біда М.А. в черговий раз безпідставно залишив без задоволення (а.с.376).

Під час судового засідання 02.10.03р. суддя Ясельський А.М. знову допустив порушення прав підсудного на захист. Так, на клопотання захисника К.К.К. про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобливим станом здоров’я підсудного, у якого на цей час був флюс і від зубного болю підсудний не міг адекватно сприймати судовий процес та належним чином здійснювати свій захист (а.с.382зв.-383), суддя Ясельський А.М. неправомірно відповів відмовою (а.с.383зв.).

Клопотання захисників про надання їм дозволу при вивченні матеріалів справи застосувати (замість переписування рукописним способом необхідних для захисту документів) ксерокопіювання за їх власні кошти і тим самим прискорити процес підготовки до захисту (а.с.377-378) суддя теж безпідставно залишив без задоволення (а.с.382).

В той же час, суд задовольнив клопотання державного обвинувача про зміну порядку дослідження доказів по справі (а.с.380зв.-381) і постановив терміново допитати в першу чергу (тобто, до допитів підсудного, потерпілого та свідків) гр-на Калініна О.В., який взагалі не був заявлений в якості свідка у додатку до обвинувального висновку - списку осіб, що підлягають виклику до суду (а.с.348), та ніколи раніше не допитувався по даній кримінальній справі.

При цьому суд проігнорував заперечення захисників та підсудного щодо можливості допиту Калініна О.В. саме цього дня і в цій обстановці, оскільки він прибув до суду не добровільно, а був доставлений у примусовому порядку, причому не з місця проживання, а із спецприймальника, і не конвойною службою міліції, а оперативними працівниками Святошинського райуправління міліції Сіренко Ю.В.та Кіндарсом І.І.(тобто, тими самими особами, які, за словами підсудного, на протязі 15-18 листопада 2002р. піддавали Н.Н.Н. тортурам та жорстоким знущанням з метою примушення до підписання потрібних їм показів – а.с.224зв.,282, а Сіренко Ю.В., крім того, у травні 2003р. незаконно затримав гр-на Калініна О.В. і на протязі тривалого часу насильно утримував його з метою перешкодити його явці в суд і дачі ним самостійних добровільних показів на користь підсудного – а.с.271-272, 281зв.-282).

Таким чином, вищевказані оперативні співробітники міліції є заінтересованими особами по даній справі, оскільки особисто зацікавлені у винесенні обвинувального вироку щодо Н.Н.Н. (з метою підтвердження успішних показників своєї службової діяльності) та зацікавлені в ухиленні від притягнення їх до відповідальності за насильницькі дії щодо підсудного. Незважаючи на ці обставини, суддя Ясельський А.М. не видалив їх із залу суду при допиті Калініна О.В., надавши їм тим самим можливість чинити психологічний тиск на свідка Калініна О.В. своєю присутністю. Сам Калінін О.В. при допиті в суді мав вигляд побитої та заляканої людини, відповідав невпевнено та розгублено.

Доводи захисників про те, що Калініна О.В. слід допитувати в один день зі свідком А.А.А. (оскільки вони спілкувались між собою в період першого судового розгляду справи і в їх показах можуть бути протиріччя, які суду знадобиться вирішувати), теж були безпідставно відхилені судом, а в задоволенні клопотання від 02.10.03р. про допит свідка А.А.А. (покази якого на досудовому слідстві виправдували підсудного) було неправомірно відмовлено під дивним приводом, що свідок А.А.А. “має постійне місце проживання” (а.с.382зв.).

Оскільки покази свідка Калініна О.В. у вищеописаних умовах допиту в суді 02.10.03р. протирічили його добровільній, нотаріально посвідченій заяві на ім’я суду під час минулого судового розгляду справи (а.с.379), адвокат Федоров О.Й., для встановлення причини цих протирічь, задавав свідку питання щодо обставин його незаконного затримання працівниками міліції в період першого судового розгляду справи, а також обставин його затримання, утримання у спецприймальнику та доставки в суд у період даного судового розгляду. Проте ці суттєві питання суддя Ясельський А.М. неправомірно відхиляв.

З метою належної оцінки судом вищезазначених протирічь у свідченнях Калініна О.В. та досягнення повноти дослідження в цьому питанні, захисник К.К.К. заявила клопотання (а.с.388) про приєднання до матеріалів справи касети із записом розмови Калініна О.В. із сім’єю Н.Н.Н. в період минулого судового розгляду справи, а також текстової розшифровки цього запису. Однак, на порушення вимог ст.22 КПК України про всебічність, повноту та об’єктивність дослідження обставин справи, суддя Ясельський А.М. це клопотання теж безпідставно залишив без задоволення (а.с.388зв.).

У період між судовими засіданнями 02.10.03р. та 09.10.03р. суддя Ясельський А.М. та голова Святошинського районного суду м.Києва Біда М.А. знов грубо порушили процесуальні права захисника К.К.К.

Так, 02.10.03р., після закінчення судового засідання, вона звернулась з письмовою заявою до судді Ясельського А.М. про надання дозволу на побачення з підсудним. Проте суддя відмовив їй у наданні такого дозволу під приводом необхідності для неї вивчити спочатку матеріали кримінальної справи. При цьому суддя Ясельський А.М. відмовився накласти свою резолюцію на письмовій заяві захисника та відмовився у неї цю заяву прийняти.

Після її подальшого звернення в той же день з цією письмовою заявою до голови Святошинського районного суду Біди А.М., останній також відмовив їй у видачі дозволу на побачення, посилаючись на ту ж мотивацію судді Ясельського А.М. При цьому голова суду також відмовився накласти резолюцію на її заяві або прийняти у неї дану заяву.

При подальшому зверненні захисника К.К.К. в той же день у канцелярію районного суду, співробітник канцелярії Єремєєва теж відмовилась прийняти у неї вказану заяву та зареєструвати її, під приводом, що подібні заяви через канцелярію не передаються, а вирішуються безпосередньо суддею, який веде справу.

В результаті описаних незаконних дій працівників Святошинського районного суду м.Києва захисник К.К.К. була вимушена цю свою заяву вислати в той же день на адресу районного суду по пошті (а.с.392).

Після цього, на протязі наступного періоду часу, коли К.К.К. кожен робочий день одержувала в канцелярії суду кримінальну справу та ознайомлювалась з нею, ніхто її про результати розгляду її заяви від 02.10.03р. не повідомляв.

Таким чином, з вини посадових осіб Святошинського районного суду м.Києва захисник К.К.К. не змогла до наступного судового засідання виконати ту частину підготовки до захисту, яка складається з особистих побачень захисника із підсудним.

У зв’язку з вищенаведеними подальшими грубими порушеннями судом прав захисників та підсудного, а також у зв’язку з неодноразовими безпідставними відмовами голови Святошинського районного суду задовольнити наші відводи щодо судді Ясельського А.М., ми були змушені 13 жовтня 2003р. звернутися до голови апеляційного суду м.Києва із заявою про відвід всьому складу Святошинського районного суду м.Києва та зміну підсудністі по справі.

Додатковою підставою для заявлення нами цих вимог послужила письмова заява свідка А.А.А. (батька підсудного Н.Н.Н.) на ім’я голови апеляційного суду м.Києва від 13.10.03р.

У цій заяві А.А.А. розповів, що після закінчення досудового слідства 03.09.03р. його запросив для бесіди начальник слідчого відділу Святошинського РУ ГУ МВС України в м.Києві підполковник міліції Критьєв Г.В. і в розмові з ним повідомив, що долю його сина і цієї кримінальної справи уже заздалегідь визначено (у вигляді обвинувального вироку та суворого покарання) на спільній зустрічі голови Святошинського районного суду м.Києва Біди М.А., заступника прокурора району (очевидно, Сіденка О.І.) і вищезазначеного Критьєва Г.В. Начальник слідчого відділу Критьєв Г.В. повідомив А.А.А., що деяке зменшення судом строку покарання його синові можливе (за взаємною домовленістю вищевказаних трьох посадових осіб) лише в тому разі, якщо підсудний Н.Н.Н. визнає свою винність в інкримінованих йому злочинах. Вищеописану розмову з начальником слідчого відділу Критьєвим Г.В. свідок А.А.А. записав на диктофон і бажав надати цю касету із записом, а також його текстову розшифровку, судовим органам для приєднання до матеріалів даної кримінальної справи.

Таким чином, заява А.А.А. свідчила про наявність у правоохоронних та судових органів Святошинського району м.Києва наперед визначеної упередженості та необ’єктивності (з обвинувальним ухилом) щодо підсудного по даній кримінальній справі та наявність попередньої незаконної домовленості керівництва судових та правоохоронних органів району щодо винесення обвинувального вироку підсудному Н.Н.Н.. Із заяви А.А.А. витікала необхідність допиту в якості свідків по даній кримінальній справі начальника слідчого відділу Святошинського РУ ГУ МВС України в м.Києві Критьєва Г.В., заступника прокурора Святошинського району м.Києва Сіденка О.І. і голови Святошинського районного суду м.Києва Біди М.А., а також необхідність проведення службового розслідування вищими інстанціями щодо перелічених посадових осіб.

Однак об’єктивне, повне та всебічне дослідження судом вищевикладених обставин та обставин злочину, інкримінованого підсудному, можливе було лише за умови передачі даної кримінальної справи до іншого судового органу, оскільки суддя Ясельський А.М. (а в разі його заміни – будь-який інший суддя цього суду) є підлеглим майбутнього свідка по кримінальній справі - голови Святошинського районного суду м.Києва.

Вищевикладені обставини вимагали безумовної зміни підсудності по справі та передачі її до іншого суду, однак, на жаль, керівництво апеляційного суду м.Києва теж безпідставно відмовило в задоволенні нашої заяви про зміну підсудності (копія відповіді додається). Одночасно голова Святошинського районного суду в черговий раз необгрунтовано відмовив щодо відводу судді Ясельського А.М.

На черговому судовому засіданні 21.10.03р., згідно нашого повторного клопотання, був нарешті допитаний свідок А.А.А., який, крім інших показань по суті справи, дав покази щодо вищезгаданої бесіди 03.09.03р. з начальником слідчого відділу Святошинського РУ ГУ МВС України в м.Києві Критьєвим Г.В. При цьому свідок А.А.А. повністю підтвердив ті обставини, про які він розповів раніше у своїй заяві на ім’я голови апеляційного суду м.Києва від 13.10.03р. та знов виразив впевненість в упередженості та необ’єктивності Святошинського районного суду м.Києва при розгляді даної справи.

Таким чином, в результаті дачі показів А.А.А. в суді необхідність виклику в судове засідання по даній кримінальній справі для допиту як свідків начальника слідчого відділу Святошинського РУ ГУ МВС України в м.Києві Критьєва Г.В., заступника прокурора Святошинського району м.Києва Сіденка О.І. і голови Святошинського районного суду м.Києва Біди М.А. не лише не відпала, а навпаки, підтвердилась (що, у свою чергу, вимагає зміни підсудності по справі).

На клопотання адвоката Федорова О.Й. про приєднання до матеріалів справи текстової розшифровки (що її надав А.А.А.) диктофонного запису бесіди між Критьєвим Г.В. та А.А.А., суддя Ясельський А.М. знов безпідставно відмовив в задоволенні клопотання.

У цьому ж судовому засіданні були допитані як свідки оперативні працівники міліції Савенко В.М. і Гарбовський В.А. (які, за свідченнями підсудного Н.Н.Н., приймали участь у його побитті, тортурах та знущаннях над ним в період 15-18 листопада 2002р. з метою примушення Н.Н.Н. до підписання необхідних їм пояснень та показів), а також слідчий міліції Самойленко С.А. (який, за словами підсудного, знав про його побиття оперативними працівниками міліції, бачив на підсудному заподіяні ними тілесні ушкодження, але на судово-медичне освідування затриманого Н.Н.Н. не направив, покази про побиття в протоколі допиту не відобразив і 18 листопада 2002р. відмовився фіксувати покази затриманого щодо невчинення ним інкримінованого злочину, після чого знову видав підсудного у розпорядження оперативних працівників міліції для його повторного побиття та примушування до підписання необхідних їм показів).

Під час допиту у суді вищеперелічених працівників міліції суддя Ясельський А.М. всіляко перешкоджав захисникам задавати свідкам необхідні для захисту питання, необгрунтовано їх відхиляв (в деяких випадках, навіть, не дочекавшись до сформулювання питання), заважав захисникам отримувати на їх питання вичерпні відповіді, не залишав свідків у залі судового засідання (незважаючи на заперечення захисників), коли у представників захисту виникали зустрічні питання до підсудного, і тим самим не надавав можливість продовження допиту свідків після відповідей підсудного.

Своїми вищеописаними неправомірними діями під час судового засідання 21.10.03р. суддя Ясельський А.М. знову грубо порушив вимоги ст.22 КПК України щодо повноти, всебічності та об’єктивності при дослідженні обставин справи та щодо необхідності виявляти не лише обставини, які викривають, але й ті, які виправдують підсудного. Також суддя Ясельський А.М. порушив вимоги ст.261 КПК України щодо рівності прав сторін у судовому розгляді, порушив права підсудного на захист та права захисників на збирання доказів невинності підсудного. У судовому засіданні 21.10.03р. суддя Ясельський А.М. в черговий раз виявив явну упередженість (з обвинувальним ухилом) щодо підсудного та захисників і неприховану однобічну прихильність до сторони державного обвинувачення.

Оскільки на даний час всі можливості захисників по даній кримінальній справі домогтися забезпечення належних умов захисту підсудного у системі судових органів м.Києва вичерпані, ми змушені продовжити виконання цього професійного обов’язку шляхом даного звернення до керівництва Верховного Суду України про передачу справи у провадження судових органів іншої області.

У зв’язку з вищевикладеним, на підставі ст.54,п.4, КПК України, повторно заявляємо відвід всьому складу Святошинського районного суду м.Києва (в тому числі, його голові) і, керуючись ст.ст. 54,п.4, 56, 57, 38 КПК України,