|
Декларація, а потім пакти міжнародні в галузі прав і свобод людини разом з додатковими протоколами склали міжнародний білль про права людини. Загалом на сьогодні Україна ратифікувала 220 угод Організації Об’єднаних Націй, 64 угоди в рамках Ради Європи і 55 конвенції Міжнародної організації праці. Хотілось би сказати про те, що цей унікальний документ, який було роздано напередодні і народним обранцям, і сьогодні всі учасники слухань, хто буде бажати отримають цей документ. Він дійсно є унікальним. Адже він вміщує за всі 17 років незалежності України заключні зауваження, конвенційних органів ООН по урядовим доповідям, якими Україна звітує в конвенційні органи ООН. Я хотіла би сказати про те, що тривалий час ця інформація утаємничувалась від власного народу. Вона утаємничувалась як в самих доповідях, так і в заключних зауваженнях конвенційних органів ООН. Зроблений певний інформаційний прорив щодо високих стандартів в галузі прав людини і об’єктивно інформації щодо виконання, а також невиконання, недотримання цих високих стандартів.
Н.І. КАРПАЧОВА: В УКРАЇНІ ПРАВА ЛЮДИНИ ТРЕБА ЗАХИЩАТИ!
ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ
„Про стан дотримання конституційних гарантій трудових прав громадян”Сесійний зал Верховної Ради України
10 грудня 2008 року
Шановний Голово, шановні народні депутати, шановні учасники парламентських слухань, представники засобів масової інформації, співвітчизники!Дійсно, 10 грудня 1948 року розпочалася нова ера в історії людства – ера надій і сподівань, як сказала Елеонора Рузвельт, яка була головою тодішньої комісії ООН з прав людини.Перша стаття цієї декларації зазначає, що всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах, вони наділені розумом і совістю і повинні діяти стосовно один одного в дусі братерства. Автором цієї першої статті загальної Декларації з прав людини є наш співвітчизник, відомий юрист, вчений, академік Володимир Корецький, який з часом став основоположником української школи міжнародного права і створив державний інститут в галузі прав і свобод людини, став директором Інститут держави і права. Я не можу сьогодні не згадати імена і інших розробників декларації – французького професора Рене Касена - лауреата Нобелевської премії, китайського доктора Чангу, канадського доктора Джона Хемфрі.Сьогодні не можна не згадати, що перший в Україні розпочато була боротьба з порушенням прав людини безпосередньо українською групою сприяння виконання Гельсінських угод.
І невипадково саме в цей день президент, Голова Верховної Ради, високі посадовці поклали квіти до одного з учасників цієї Гельсінської групи пам’ятника В’ячеслава Максимовича Чорновола.
Декларація, а потім пакти міжнародні в галузі прав і свобод людини разом з додатковими протоколами склали міжнародний білль про права людини. Загалом на сьогодні Україна ратифікувала 220 угод Організації Об’єднаних Націй, 64 угоди в рамках Ради Європи і 55 конвенції Міжнародної організації праці. Хотілось би сказати про те, що цей унікальний документ, який було роздано напередодні і народним обранцям, і сьогодні всі учасники слухань, хто буде бажати отримають цей документ. Він дійсно є унікальним. Адже він вміщує за всі 17 років незалежності України заключні зауваження, конвенційних органів ООН по урядовим доповідям, якими Україна звітує в конвенційні органи ООН.
Я хотіла би сказати про те, що тривалий час ця інформація утаємничувалась від власного народу. Вона утаємничувалась як в самих доповідях, так і в заключних зауваженнях конвенційних органів ООН. Зроблений певний інформаційний прорив щодо високих стандартів в галузі прав людини і об’єктивно інформації щодо виконання, а також невиконання, недотримання цих високих стандартів.
Україна, як фундатор Організації Об’єднаних Націй, і як країна-член Організації Об’єднаних Націй представляє свої періодичні доповіді до шести конвенційних комітетів ООН. Зокрема, щодо міжнародних пактів про громадянські політичні права, економічні, соціальні, культурні права, а також по чотирьом конвенціям: про права дитини, про конвенцію щодо ліквідації дискримінації стосовно жінок, Конвенції ООН проти катувань і Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. У цьому році була визначальна подія для України. Україна вперше в своїй історії представила безпосередньо Раді ООН з прав людини, яка була створена на заміну комісії з прав людини, перший свій універсальний періодичний огляд щодо доповіді України. І дуже важливо, що під час представлення цього огляду була врахована позиція, альтернативна позиція уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також неурядових організацій. Про що йшлося? Йшлося про те, що необхідно Україні дотримуватися міжнародних стандартів у подоланні бідності, яка ж джерелом порушення основних прав людини, обов’язково треба продовжувати боротьбу з торгівлею людьми, створити ювенальну юстицію, посилити захист прав трудових мігрантів і, безумовно, надати можливість для безоплатної правової допомоги саме тим громадянам, які цього потребують, а це – понад 70 відсотків наших співвітчизників.
Головні вимоги ООН по стандартам в галузі прав людини, як я вже зазначила, це проблема бідності. Бідність сама по собі є брутальним порушенням прав людини, і через бідність унеможливлюється дотримання інших прав і свобод людини. Сьогодні близько 70 відсотків за критерієм бідності Світового банку, я це підкреслюю, населення України, фактично, яке споживає до трьох доларів на добу, то вона складає частину бідного населення України, понад 70 відсотків наших громадян.
Півтора мільйони найманих працівників отримують заробіток нижче прожиткового мінімуму. Як відомо, це 669 гривень. Заборгованість по заробітній платі сьогодні становить понад мільярд гривень і зросла у півтора рази порівняно з початком поточного року. Особливо потерпають сім’ї з дітьми, де бідність зростає прямо пропорційно кількості дітей. Безумовно, вплив глобальної фінансово-економічної кризи звів нанівець всі сподівання на соціальну справедливість. Щодня сьогодні відбувається вже звільнення семи тисяч найманих працівників, знижується рівень заробітної плати. За соціологічними дослідженнями кожен другий громадян уже почав заощаджувати, тобто економити на продуктах харчування. Кожен другий. І близько 20 відсотків почали економити вже на медикаментах. Дійсно, Україна – дуже багата країна, але при цьому вона залишається, на жаль, країною бідняків.
Прикро, що всі заходи подолання руйнівних наслідків кризи як всередині країни, так і глобальної кризи, спрямовані у першу чергу на врятування прибутків фінансових і промислових монополій, а також транснаціональних корпорацій. І тому на сьогоднішній день дуже важливо, щоб все ж таки ми подолали цю кризу, і прийняв парламент разом із урядом антикризову програму, комплексну антикризову програму.
Я звернулася у перші ж дні до голови Національного банку України Володимира Стельмаха з проханням забезпечити право на вільне володіння, користування та розпорядження власністю громадян України – по вкладах. Ми знаємо, яка була відповідь. Пенсійний фонд сьогодні потерпає, тому що загальний борг по сплаті внесків для нього зменшився майже на півмільярда гривень. І масове звільнення, і зменшення рівня оплати праці неминуче призводить, це зрозуміло, до скорочення надходжень до Пенсійного фонду. Саме тому потрібні негайні комплексні заходи для недопущення невиплат пенсій нашим громадянам.
Наступне. Проблема, яка пов’язана із захистом прав людини в судовій гілці влади. Ця проблема, безумовно, пов’язана із судовою реформою. На превеликий жаль, ми досі судову реформу не завершили. Європейський суд, куди звертаються наші громадяни, ухвалив уже 450 рішень стосовно України, із понад 90 відсотків з яких констатовано порушення права на справедливий і своєчасний судовий розгляд. І фактично за останні 7 років на виконання рішень Євросуду, включно з рішеннями і національних судів, з Державного бюджету сплачено уже понад 18 мільйонів гривень. А це, зважте, що все гроші платників податків, тобто наших громадян.
Нарешті, Україні треба прийняти у парламенті, у першу чергу, закони про безоплатну правову допомогу, про адвокатуру, адже це буде допомогою конкретною реальною парламентарів у захисті прав найбідніших наших громадян. Я би хотіла звернути увагу на те. що проблема адміністративних арештів, на чому наголошують конвенційні органи ООН, є дуже глобальною для України, адже щороку через адмінарешти проходять майже 70 тисяч наших співвітчизників. І рішення щодо адмінарештів до останнього часу майже неможливо було оскаржити в судовому апеляційному порядку. Тому я хочу сьогодні подякувати Верховній Раді України, яка все ж таки спромоглася через зміни до Кодексу України про адмінправопорушення, коли розглядалося питання про безпеку дорожнього руху, вони ввели апеляційний порядок оскарження судових рішень. Я сьогодні не можу не сказати, що тисяча суддів чекають свого призначення у Верховній Раді, а значить, гальмується право на своєчасний судовий розгляд. А чого вартий Указ Президента України „Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва”? Ліквідація саме в такий спосіб суду та звільнення суддів порушує принцип незалежності суддів, закріплений у міжнародних документах та конвенції ООН.
Я б хотіла звернути увагу на проблему, яка є надзвичайно, надзвичайно гострою для України. Йдеться, зокрема, про Конвенцію проти катувань. Ми постійно піддаємося як держава – учасниця Організації Об’єднаних Націй критиці, що досі ми не подолали таке явище як тортури. І дійсно, це правда. Тому не випадково, що Україна має продовжувати боротьбу з тортурами у відповідності з міжнародними конвенціями. Я б хотіла показати вам ці фотографії. Це фотографії 96-го року... Це фотографія 26-річного робітника з міста Городок Львівщини Юрія Мазоли, який був закатований у слідчому ізоляторі СБУ в 96-му році. Його обвинувачували, що саме він скоїв ці вбивства, які з часом, як з’ясувалося, скоїв серійний маніяк Онопрієнко. Подивіться на людину, яка лежить в труні. Це був 96-й рік. А це 2007 рік. Це батько трьох дітей Петро Худак, 61-го року народження, закатований до смерті працівниками міліції в приміщенні Надвірнянського райвідділу Івано-Франківської області.Що треба ще зробити в Україні, щоб припинити страшні злочини проти самого життя, самого найголовнішого права людини? Відстань дев’ять років, але тортури продовжуються. І попри те, що деякі посадовці деякі не визнають наявність масових тортур, на жаль, вони існують і тому ми всі маємо об’єднувати наші зусилля в цьому напрямку.За безпосередньою участю Уповноваженого і за поданням омбудсмена Президенту парламент України в липні шостого року ратифікував дуже важливий документ, факультативний протокол до Конвенції ООН проти катувань.
І саме зараз, з рештою, ми дійшли згоди з урядом в першу чергу про створення національного, контрольного механізму із запобіганню тортурам, як окремого державного органу зі спеціальним статусом.
Крім того, я сьогодні не можу не сказати про те, що зауваження комітетів ООН торкаються і перегляду практики в Україні, використання в установах виконання покарань та слідчих ізоляторів підрозділів спецпризначення, тобто масок, які розцінюються координаційними органами, як залякування і погане поводження до засуджених.Я постійно піднімаю питання і на це звертають увагу комітети ООН, про обмеження, про порушення права на обмеження доступу адвокатів, про обмеження доступу незалежних лікарів і експертів і про зловживання адміністративними затриманнями на 15 діб.Шановні учасники парламентських слухань! Шановні народні депутати! Я не можу закінчувати свій виступ і не сказати про те, що і комітет ООН з прав дитини має дуже серйозні претензії до України щодо невиконання високих стандартів в галузі прав дитини. І саме досі не приведена у відповідність до вимог Конвенції національне саме наше законодавство по Конвенції МОП номер 138, якою встановлений мінімальний вік для працюючої дитини 16 років. В нашій же державі за деяких обставин дозволяється праця дітей з 14 років, і як наслідок ми маємо сьогодні 400 тисяч дітей, праця яких щодня експлуатується.
Питання наявності гендерної, расової дискримінації, а також дискримінації людей з обмеженими можливостями, також на сьогоднішній день перебуває на порядку денному конвенційних органів ООН. І дуже важливо, що за поданням омбудсмена Президент дав доручення і вже підписана конвенція ООН „Права інвалідів” та факультативний протокол до неї. Це дійсно може створити відповідне правове поле для більш ефективнішого і справедливішого захисту людей з обмеженими потребами.
І на останнє, ви знаєте, що на сьогоднішній день проблеми масової міграції, яка пов’язана з масовим безробіттям в Україні, а ближчим часом ще додасться близько 4 мільйонів безробітних в нашій державі, від 5 до 7 мільйонів виїхала з межі України і працюють в інших країнах. Ми ратифікували за поданням омбудсмена європейську конвенцію про правовий статус трудящих мігрантів 77-го року, але нам треба ще ратифікувати конвенцію ООН про захист прав всіх трудящих мігрантів та членів їх родин 90-ого року. Адже саме ця конвенція ООН стосується всіх трудових мігрантів, як легальних так і не легальних, а 90 відсотків всіх мігрантів, як за межами України наших співвітчизників, так і в середині країни працюють, на жаль, в статусі саме не легальних мігрантів. Безумовно, це і торкається проблеми захисту сезонних трудящих, моряків, які найняті на суда іноземних компаній, а також трудящих, які працюють не за наймом. Ви знаєте, що сьогодні декілька кораблів потерпають в піратському полоні і, фактично, щоб захистити права цих моряків, Україна має зробити дуже відповідальний крок в розвиток вже ратифікованої конвенції 82-ого року з Міжнародного морського права, ратифікувати ще конвенцію МОП з цих питань і захистити права наших співвітчизників. І закінчую свій виступ, шановні учасники сьогоднішнього вельмишановного зібрання, я хотіла б сказати, що права людини у відповідності до високих стандартів ООН мають і стати тією самою національною ідеєю, яка має об’єднати всю Україну. В цей Міжнародний день захисту прав людини, вітаючи всіх присутніх і всіх співвітчизників, я хочу побажати, щоб наші права, права всіх співвітчизників були надійно захищені. Дякую вам. WWW.UA-PRAVDA.COM
|