Соціальне розшарування населення в Україні поглиблюється. Українські громадяни щоденно стикаються із проблемою порушень прав людини. Для того, аби оцінити рівень поваги до людських прав, не обов’язково занурюватися у вивчення складних аналітичних матеріалів. Достатньо пройтися вулицями будь-якого українського міста та порахувати кількість безхатченків і людей похилого віку, які змушені заробляти собі на життя примітивною торгівлею. Водночас, як українська влада, так і світові правозахисні структури визнають плачевний стан прав людини в Україні.

Н.КАРПАЧОВА: СОЦІАЛЬНЕ РОЗШАРУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

Соціальне розшарування населення в Україні поглиблюється

Українські громадянищоденно стикаються із проблемою порушень прав людини. Для того, аби оцінитирівень поваги до людських прав, не обов’язково занурюватися у вивчення складниханалітичних матеріалів. Достатньо пройтися вулицями будь-якого українського містата порахувати кількість безхатченків і людей похилого віку, які змушенізаробляти собі на життя примітивною торгівлею. Водночас, як українська влада,так і світові правозахисні структури визнають плачевний стан прав людини вУкраїні. Цю проблему УННобговорив з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини НіноюКарпачовою.

Ніно Іванівно, на початку лютогозавершується термін Вашого перебування на посаді Уповноваженого Верховної Радиз прав людини, яку Ви займаєте з квітня 1998 року. Чи будете Ви зновубалотуватись кандидатом на посаду Омбудсмана?

Я це питання ще не розглядала. Я маю дужебагато пропозицій, щоб дати згоду балотуватись на цю посаду. Але я це питанняпринципово не розглядала, тому що я маю завершити те, що розпочала робити.Зараз я завершую роботу над щорічною доповіддю Омбудсмана, яка має надаватись,згідно із законом, щороку в першому кварталі. Слава Богу, парламент знаходитьсяу робочому стані, і я сподіваюсь, що у перші дні після завершення зимових канікулВерховна Рада поставить питання про заслуховування доповіді Омбудсмана.

Безперечно, право на висунення кандидатівна посаду Омбудсмана мають народні депутати і Голова Верховної Ради України.Більше ніхто такого права не має. Самовисування законодавством не передбачено.

Слід зазначити, що омбудсманівський рік неспівпадає з календарним: попередню доповідь я оголошувала 14 січня 2011. Зточки зору статистики та аналітики, дуже важко підготувати доповідь у першомукварталі. Можливо, з часом можна буде внести відповідні зміни до законодавства,згідно з якими таку доповідь можна буде оголошувати у другому кварталі, тоді,коли є статистика правоохоронних органів, судова статистика.

Які основні особливості включає в себедоповідь українського Омбудсмана?

Фактично, ми сьогодні працюємо з командоювдень та вночі над цією серйозною, глибокою доповіддю. Це моніторинговадоповідь. Перший блок моніторингу стосується звернення громадян та осіб безгромадянства, біженців. Другий блок стосується моніторингу Омбудсмана, якийстосується дотримання прав і свобод людини. Такий моніторинг системних проблемпроводиться Омбудсманом за власною ініціативою. Слід зазначити, що в тій самійРосії Омбудсман робить лише звіт і не зобов’язаний виголошувати його впарламенті. В українському законодавстві закріплено публічне оприлюдненнядоповіді. Більше того, у нас є унікальна норма, згідно з якою на підставідоповіді ухвалюється постанова Верховної Ради, в якій міститься рекомендаціяорганам влади та місцевого самоврядування щодо того, що вони мають робити.Після цього рекомендації Омбудсмана стають обов’язковими до виконання.

Які найсерйозніші проблеми у сферідотримання прав людини в Україні Ви можете відзначити?

До системних проблем належить проблемавідсутності незалежної гілки судової влади. Ця проблема полягає не тільки упроцедурних питаннях. На мою думку, питання тут полягає у підборі суддівськихкадрів, у тому числі – не лише за професійними, але й за моральними якостями.Ще одна системна проблема полягає в тому, що правоохоронці та судді продовжуютьзловживати правом на арешт. Корпоративність правової системи, яка вирішує долюлюдини, фактично призводить до того, що коли суд приймає рішення щодозастосування арешту, негативним чином впливає на долю кожної людини і, по суті,є системною проблемою для України. Я наголошую на цьому багато років.

11 лютого 2011 року Європейський суд зправ людини ухвалив рішення за справою "Харченко проти України", яке,на жаль, підтвердило мою позицію стосовно зловживання правом на арешт та невмотивованостіприйняття суддями таких рішень за поданнями слідчих та прокурорів.

Наступною системною проблемою є проблемабідності абсолютної більшості населення України. В нашій країні зростає розривміж доходами бідних і багатих. Компенсаційні механізми мають допомагати біднимлюдям, тим громадянам, які мають на це законне право. Ми маємо серйознупроблему, коли існуючі права, які закріплені в Конституції та законах України,звужуються, що є неприпустимим.

Ще одна системна проблема - це проблемастворення робочих місць в Україні.

Останніми роками в Україні загостриласьпроблема хронічного невиконання судових рішень. Про які права можна казати,якщо людина домоглася ухвалення рішення в суді і воно не виконується?Європейський суд з прав людини ухвалив рішення "Іванов протиУкраїни", базуючись на тому, що в Україні систематично не виконуютьсярішення національних судів.

Наскільки ефективно органи місцевогосамоврядування виконують рекомендації Уповноваженого з прав людини?

Органи місцевого самоврядування почали повертатисяобличчям до проблем прав людини, на які звертає увагу Омбудсман. Перш за все,це пов’язано з рівнем правової культури суспільства в цілому і конкретнихпосадовців на місцевому рівні зокрема.

Наприклад, є позитивний досвід, колиЗакарпатська обласна державна адміністрація та обласна рада ухвалили рішенняпідтримати регіональне представництво Омбудсмана. Для цього були виділенінеобхідні кошти з обласного бюджету.

Пам'ятаю, коли  я відправила врегіони свою першу доповідь, один з губернаторів заявив мені, що питаннями правлюдини в області опікуються правоохоронці. З такого рівня я починаласпілкування з регіональною владою, з абсолютного нерозуміння того, що питанняповаги до прав людини та їх забезпечення є функцією влади на місцях. Тому цепитання правової культури, поваги до людської гідності.

Нещодавно глава держави вніс на розглядпарламенту проект нового Кримінально-процесуального кодексу. На Вашу думку, чисприятиме даний документ посиленню захисту прав людини в Україні?

Я вітаю внесення Президентом УкраїниВіктором Януковичем нової редакції довгоочікуваного Кримінально-процесуальногокодексу. Але, водночас, я наголошую на тому, що без зміни кадрової політикищодо суддівського корпусу та посилення суддівського самоврядування, безвиборності суддів громадянами країни, ми кардинально не змінимо ситуацію.

Ми будемо постійно стикатися з проблемоюзалежності суддів, незалежно від того, яка політична сила буде при владі.

Я як Омбудсман була залучена до робочоїгрупи, і ми працювали над новою редакцією КПК, і більшість моїх пропозицій буловраховано. Я сподіваюсь, що з часом буде враховано положення про участьОмбудсмана в кримінальному судовому процесі.

Для того, аби КПК запрацював, требаухвалити низку законів. Це, зокрема, довгоочікуваний закон про адвокатуру тареформа органів прокуратури.

Джерело:  УНН