15 ГРУДНЯ 2000 РОКУ БУВ СТВОРЕНИЙ ГКЗК "ЗА УКРАЇНУ БЕЗ КУЧМИ"! Сьогодні вже мало хто пам,ятає, як починався визвольний Рух від Кучмізму в Україні. Поштовхом для створення Громадянського комітету захисту Конституції стала політична та соціальна ситуація в Україні на той час, створена Урядом В. Ющенко та виступ Олександра Мороза у Верховній Раді із заявою про причетність керівництва держави до загибелі журналіста Георгія Гонгадзе. Хто першим почав створювати Громадянський комітет захисту конституційних прав та свобод людини? Хто першим підписав Декларацію про створення Руху "За Україну без Кучми!", Разом с тим, останнім часом з,являються все нові і нові псевдогерої цієї акції протесту. Хочете знати правду, як все починалось?

  ПРАВДА ПРО АКЦІЮ "ЗА УКРАЇНУ БЕЗ КУЧМИ!"

Сьогодні вже мало хто пам,ятає, як починався визвольний Рух від Кучмізму в Україні. Поштовхом для створення Громадянського комітету захисту Конституції стала політична та соціальна ситуація в Україні на той час, створена Урядом В. Ющенко та виступ Олександра Мороза у Верховній Раді із заявою про причетність керівництва держави до загибелі журналіста Георгія Гонгадзе. Хто першим почав створювати Громадянський комітет захисту конституційних прав та свобод людини? Хто першим підписав Декларацію про створення Руху "За Україну без Кучми!", Разом с тим, останнім часом з,являються все нові і нові псевдогерої цієї акції протесту. Хочете знати правду, як все починалось?  

( Інтерв'ю з одним із засновників Громадянського комітету “За україну без Кучми!”, Відповідальним секретарем - координатором Комітету О. БОЖКО)

1. Що призвело до створення Громадянського комітету "За Україну без Кучми!"( ГК УБК)?

Поштовхом для створення Громадянського комітету захисту Конституції стала політична та соціальна ситуація в Україні на той час, створена Урядом В. Ющенко та виступ Олександра Мороза у Верховній Раді із заявою про причетність керівництва держави до загибелі журналіста Георгія Гонгадзе. Народ почув Правду про причетність високих особових посадовців і до інших злочинних дій.

Ця інформація пролунала немов вибух атомної бомби як для влади, так і для суспільства. Для влади тому що вона знахабніла і стала почувати себе безкарною. А для людей тому, що вони зігнулись перед нею і стали сприймати такий свій пригноблений стан, як належне. Сукупність ціх обстав␸н і ця подія відкрила очі багатьом громадянам України, політикам, політичним партіям та їх лідерам. Всі стали свідками трагічного процесу наближення України до прірви кримінальної диктатури. Змінилася політична конфігурація в державі. На певний час Президент та Уряд втратили здатність впливати на перебіг подій політичного змісту.

2. Хто був ініціатором створення ГК УБК?

Ідея створення громадського об,єднання, як опозиції до влади була , як кажуть, на поверхні. На той час я, як член Політради СПУ відповідав за зв,язок партії з політичними та громадськими організаціями України. Вже тоді ми практикували підписання угод з політичними та громадськими організаціями щодо спільних дій в проведенні справедливої соціальної політики, захисту конституційними засобами інтересів та прав трудящих. Вже були підписані угоди СПУ з Соціал-демократичною партією України, Зеленою партією України - ХХІ, партією "Вперед, Україно!", Соціалістичним конгресом молоді, Всеукраїнською партією трудящих. Спільну роботу з СПУ проводили всеукраїнські громадські організації “Трудова Україна”, “Правозахист”, "За майбутнє дітей України " та ін.

Крім того восени 2000 року СПУ разом з іншими партіями проводила Всеукраїнські акції протесту проти підвищення цін урядом Ющенка на комунальні послуги. На той час вже сформувався кістяк майбутнього комітету. На початку грудня ми звернулися до всіх політичних партій та громадських об'єднань, до громадян України. В звернені ми запросили їх вставати поруч з нами під гасла: “Вимагаємо правди про справу Г. Гонгадзе! Геть руки від Конституції! Підтримуємо зусилля Верховної Ради щодо відставки Скомпрометованих голови СБУ та Міністра внутрішніх справ! За Україну без Кучми!”

Першими відгукнулись і підписали звернення 14 політичних партій та 7 громадських об'єднань. Була підписана декларація про створення Громадянського комітету захисту Конституції. Це трапилось 15 грудня 2000 року. Тоді ж були встановлені перші намети учасників акції протесту на площі Незалежності в столиці України. До речі, через тиждень влада теж заявила про створення комітету захисту Конституції, а вірніше захисту Президента, Уряду і кримінальної системи влади. Тому на другому засіданні комітету одностайно було прийнято нову назву: Громадянський комітет захисту Конституції "За Україну без Кучми!". Владний комітет після нашого рішення припинив своє існування.

3. Назвіть будь ласка хто був першим підписантом декларації?

Будь ласка. ВПТ (Л. Вернигора), ВПО "ДСУ" (Р. Коваль), УРП (Л. Лук'яненко), УКРП ( С. Хмара), СДПУ (Ю.Буздуган), УНА - УНСО (А. Шкіль), ПЗВ (Ю. Кармазин), УНР "Собор" (А. Матвієнко), "Вперед, Україно!" (В. Чемерис), Народна Партія України (Л.Табурянський), УХДП (О. Сергієнко), Партія "НДОУ" (Г. Кузьмич), СПУ (О. Мороз), ЗПУ-ХХІ (О. Мельников), ВСГО "Трудова Україна" (О. Божко), СКМ (В. Місюра), УКСМ (О. Старинець), "Правозахист" (П. Ткачук), Союз жінок України "За майбутнє дітей" (Н. Покотило) УМ "Собор" (Б.Білий), та ін.

4. Цікаво, а чому ж серед Вас не було КПУ (П. Симоненко), РУХУ (Г. Удовенко), УНР (Ю. Костенко), ПРП (В. Пинзеник), ПСПУ (Н. Вітренко), ВОЛ "Справедливість" (І. Чиж), СелПУ (С.Довгань) та ін.

Я вже казав, що ми звернулись до всіх політичних сил. Це звернення стало політичним рентгеном на дійсні програмні заяви, гасла та відношення політичних партій та їх лідерів до корумпованої, кримінальної влади, до політичної системи в державі. Постало питання. Хто стане поруч на захист демократії та прав людини? Просто настав момент істини. З ким ти? Де твоє місце?! Поруч з правдою чи на боці криміналу?

На перших двох засіданнях були і представники КПУ. Але вони так і не підтримали наші вимоги о влади. Декларацію не підписали. Були запрошені і керівники обох Рухів, КУНу, “Батьківщини”, СелДПУ, “Союзу Чрнобильців”, ПРП, ПСПУ, СелПУ та інші. На жаль керівництво ціх структур не відгунулось на наші пропозиції. Деякі мабуть приходили у розвідку, за дорученням. Але нас не підтримали. Тоді їх поруч з нами не було.

На мій погляд, вище згадані партії вибрали на той час своє місце по той бік барикади. На боці злочинної влади. Це до речі стосується і партій, які перед виборами 2002 року об'єднались в виборчі блоки "За єдину Україну", Наша Україна", "Єдність", СДПУ(о), "Демократичний союз", Партія зелених України та інші. Їх не було поруч з нами. Тому, коли деякі з них сьогодні б,ють себе в груди заявляючі про свою боротьбу з владою, нічого крім подиву та сміху у народу не викликає. Адже вони борються за владні крісла, що втратили, а не за нас. Бог їм суддя! І народ України!

5. Як Ви, різні за ідеологією партії та об'єднання вирішували організаційні питання, приходили до спільних дій та гасел?

В час небезпеки для держави, народу ідеологія стає на другий план. Згадаймо, як об,єдались в боротьбі проти фашизму різні за ідеологією держави. СРСР та США. Так і ми, різні за ідеологією, але однаково вболіваючи за Україну об'єднались в боротьбі проти кучмізму. Я сам ніколи не думав, що буду в одному наметі з Л. Лук,яненком чи з С. Хмарою. Але єдина мета нас об,єднала. Геть Кучмізм з України! З самого початку був розроблений та затверджений консенсусом регламент роботи ГК УБК. В ньому були викладені всі необхідні умови для рівноправної участі в вирішенні тих чи інших питань.

Наприклад:

"Членами комітету можуть бути політичні партії та громадські організації, які зареєстровані офіційними органами держави та підписали заяву-декларацію про створення ГК. На засіданні надається рівне право на виступ кожному члену ГК. В акціях ГК офіційно беруть участь тільки організації - члени ГК. В разі бажання інших організацій, які не є членами ГК, приєднатись до акцій ГК, з цього питання приймається окреме рішення членами ГК. Всі рішення ГК приймаються відкритим голосуванням за умови повної згоди всіх членів ГК. Всі рішення ГК є обов`язковими для всіх членів ГК. В усіх обласних центрах, містах та районах створюються регіональні структури ГК в складі існуючих в регіонах структур - членів ГК..." За весь час роботи Комітету у нас практично не виникало ніяких непорозумінь. Всі рішення приймались консенсусом.

Для ведення організаційної роботи були обрані організаційно - виконавчі органи комітету.

Відповідальним секретарем - координатором ГК УБК був обраний - О. БОЖКО. Секретарями - Г. БОНДАРЕНКО (ВПТ), Б. КАВУЛИЧ (УРП).

Була створена Редакційна комісія ГК - Р. КОВАЛЬ, С. ХМАРА, Л. ЛУК`ЯНЕНКО, О.БОЖКО, Г. БОНДАРЕНКО, О. СКОМОРОЩЕНКО, В. КИЗИМА, О. ЧУНАЄВ. Всі звернення, заяви, листи до міжнародних організацій та іноземних Урядів готовались цією комісією.

Відповідальними за проведення вуличних акцій протесту ГК були призначені: Ю. ЛУЦЕНКО, В. ЧЕМЕРИС, В. МІСЮРА, О. СТАРИНЕЦЬ, Ю. ТИМА, М. ГОЛОВАЧ, Е. РЕПЕЦЬКИЙ.

Були обрані Представниками ГК для ведення переговорів з Президентом та представниками владного режиму: О. МОРОЗ, А. МАТВІЄНКО, Й. ВІНСЬКИЙ, Л. ЛУК`ЯНЕНКО, Н. ПОКОТИЛО, С. ХМАРА, Ю. ЛУЦЕНКО, В. ЧЕМЕРИС, О. БОЖКО, О. СТАРИНЕЦЬ, В. МІСЮРА, Ю. ТИМА, О. МЕЛЬНІКОВ.

6. Які були зроблені Вами перші практичні дії, акції щодо виконання владою ваших ваших вимог?

Комітетом на протязі тижня були прийняті слідуючи документи: Заява про створення Громадянського комітету захисту Конституції - "Україна в небезпеці". Звернення до громадян, політичних партій та громадських об'єднань України. Звернення до працівників правоохоронних органів. Звернення до інтелігенції України. Звернення до студентства України. Звернення до Президента України. Звернення до глав Європейських країн, Ради Європи, ООН та урядів країн світу.

З 15 грудня постійно в центрі столиці України проходила акція протесту "За Україну без Кучми". Було встановлено наметове містечко "Зона вільна від Кучми" в м. Києві. Проводилася агітаційна та пропагандистська робота. Були виставлені наметові пікети акції "За Україну без Кучми" майже в усіх регіонах України.

19 грудня відбувся багатотисячний мітинг та похід до Верховної Ради з вимогою надати слово представнику Комітету.

Верховна Рада в особі І.Плюща відмовила нам. Тоді ми перейшли до Адміністрації Президента з тією ж вимогою до Президента. Тільки через добу Л.Кучма все-таки прийняв наших представників. 20 грудня нас прийняв тодішній Прем'єр-Міністр В. Ющенко. Він теж провів переговори з нами. 21 грудня нам надали слово на трибуні Верховної Ради. На протязі ціх днів з нами були разом тисячі киян та представників регіонів. Але влада так і не зреагувала на вимоги Комітету. Тому було прийнято рішення про безперервну акцію протесту та стояти наметовому містечку в центрі столиці та в регіонах до виконання наших вимог.

Надалі були проведені широкомасштабні акції протесту "Спалення "Пахана" та "День пам'яті та відповідальності", "Народний трибунал над Л.Кучмою" в усіх регіонах України. Загальна кількість учасників кожної з ціх акцій по Україні досягала понад 300000 чоловік.

Відбувались неодноразові пікетування Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Адміністрації Президента України, Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури України, посольств Німеччини та Росії. Паралельно такі ж акції проводились також біля обласних, міських та районних адміністрацій та інших структур існуючої влади по всій Україні.

Потім було і зняття з посад Деркача і Кравченка, і 1 Березня, коли за наказом мєра м. Києва пана Омельченка було понівечене та рограбоване і насильно знесене наметове містечко на Хрещатику. І 9 березня, що ввійшло в історію, як день розправи владного режиму з Демократією.

Останні намети Громадянського Комітету народного спротиву владі були ще й в червні 2001 року під Аркою Дружби народів. Я був комендантом цього останньго наметового містечка “Зона вільна від Кучмізму!” Саме ця остання акція ГК відбувалась протягом семи днів до Дня Конституції України. Вона співпала з візитом ПАПИ Римського до Києва. До речі, ми також надіслали йому Звернення про надання захисту, на той час уже політв,язнів, учасників Акції “За Україну без Кучми!”. Але про це окрема розмова.

7. Чому на Ваш погляд Громадянський Комітет не переміг в своїй боротьбі за Демократію?

Це не просте питання. На жаль, нас в рішучий момент не підтримали політичні сили, що називають себе національно-патріотичними, національно-демократичними та комуністичними. Промовчали і Профспілки. Саме їхня зрадлива та боягузька позиція дозволила владі прийти до тями і розправитись з реальною опозицією. Були проблеми і з матеріально-технічним забеспеченням Акції, її фінансуванням.

Адже щоб не говорили, проведення таких заходів потребують достатніх коштів, яких в нас не було. Нас не підтримала більшість депутатів Верховної Ради (Зради?) та корумпований Уряд. Пам,ятаєте, хто тоді входив у депутатську більшість? Яворівські, Удовенки, Костенки, Пинзеники, Бондаренки, Безсмертні, Порошенки, Стояни, Зайці, Драчі....

Тільки після зняття з посади Ю. Тимошенко, до нас приєдналась ії партія. Пам,ятаєте листа, підписаного Плющем та Ющенко, де Вони нас обізвали “фашистами”? Але все ж таки сама Акція позитивно вплинула на свідомість народу України. Адже саме після неї всім стало зрозумілим, що влада боїться ПРАВДИ. Важко шукати Правду. Але жити по Правді - ще важче! Так, Будемо жити!

WWW.UA-PRAVDA.COM

Інтерв,ю взяв Олександр ГОРОБЕЦЬ, журналіст.