ШАНОВНІ ОДНОПАРТІЙЦІ! Сьогодні в Соціалістичній партії України на всіх рівнях іде дискусія, яку керівництво партії, на жаль, замовчує, а там, де замовчати не вдається, спотворює суть справи, дезінформує і прямо обманює членів партії. Створена Політрадою Комісія із внесення змін у Програму та Статут партії не діє. Реальністю стало те, що дострокових парламентських виборів не буде і ситуація диктує проведення дискусії в партії про підняття її авторитету, шляхи її оновлення. У зв’язку з цим ми від імені небайдужих до долі партії соціалістів звертаємося до вас із цим листом.

ПРО ПОТОЧНУ СИТУАЦІЮ В СОЦПАРТІЇ УКРАЇНИ

Про поточну ситуацію в Соцпартії та шляхи її оновлення

Голова зборів

Станіслав НІКОЛАЄНКО,

секретар зборів Іван МУСІЄНКО.

У «Сільських вістях» уже йшлося про, образно кажучи, бродіння в Соціалістичній партії України. Із Соцпартією України сільськовістян пов’язувала соціалістична сутність ідеології, а головне — наше незмінне прагнення боротися за інтереси трударів України, виступити за соціальну справедливість, правову захищеність, проти введення землі у ринок. Згодом наші шляхи з керівництвом СПУ розійшлися: газета залишилася на своїх визначальних позиціях.

30 січня 2009 року відбулися збори членів СПУ, на яких були присутні представники 17 областей України. За дорученням зборів лист, текст якого публікується нижче, було адресовано голові СПУ О. О. Морозу з проханням оприлюднити в газеті «Товариш». Крім того, учасники партійних зборів висловилися за те, щоб у разі відмови надрукувати цей лист у партійній газеті, шукати інші способи довести його зміст до партійців. У підсумку з таким проханням звернулися до «Сільських вістей».

Лист до членів СПУ, Політради, делегатів XIV з’їзду

 ШАНОВНІ ОДНОПАРТІЙЦІ! Сьогодні в Соціалістичній партії України на всіх рівнях іде дискусія, яку керівництво партії, на жаль, замовчує, а там, де замовчати не вдається, спотворює суть справи, дезінформує і прямо обманює членів партії. Створена Політрадою Комісія із внесення змін у Програму та Статут партії не діє. Реальністю стало те, що дострокових парламентських виборів не буде і ситуація диктує проведення дискусії в партії про підняття її авторитету, шляхи її оновлення. У зв’язку з цим ми від імені небайдужих до долі партії соціалістів звертаємося до вас із цим листом.

Про що мова? НАСАМПЕРЕД, про поразку СПУ на останніх виборах у парламент і про неухильне падіння довіри до партії в суспільстві протягом ряду останніх років. Оскільки з боку керівництва партії ніяких серйозних висновків, рішень і дій із цього приводу не приймається, багато членів партії в бесідах один з одним, а потім і на неформальних зібраннях, які скликаються за взаємним бажанням, почали обговорювати причини даної ситуації. Такі зібрання пройшли більш ніж у півтораста районних, міських партійних організаціях. Їх турбує реальна небезпека зникнення СПУ як впливової політичної сили в суспільстві. Вони виходять із того, що будь-який член партії має право «відкрито виражати свої думки з будь-яких питань діяльності СПУ, вносити пропозиції» і «критикувати будь-якого члена партії й партійні органи» (Статут СПУ). На одному з таких зібрань у Києві, де був присутній і секретар Політради О. П. Маліновський, члени партії, які зібралися з різних регіональних партійних організацій, доручили групі їх представників від імені ініціативної групи звернутися до керівництва партії з пропозицією провести дискусію в СПУ з питань, які хвилюють їх і багатьох членів партії. Здавалося б, якщо політвиконкому не байдужа доля партії, то він повинен був активно підтримати ініціативу. На жаль, цього не сталося. Події розвивалися так. Члени ініціативної групи як в індивідуальному порядку, так і в повному складі неодноразово зустрічалися з головою СПУ О. О. Морозом і викладали свої пропозиції. Вони запропонували: вивести партію зі стану застою й деградації.

Для цього необхідно здійснити оновлення партії. Для О. О. Мороза ця пропозиція не була новиною, тому що ще раніше він був присутній на одних із таких неформальних зборів членів партії й не заперечував можливості обговорення в більш розширеному складі питання про оновлення. Але, як виявилося, це були тільки слова. Реально ж ініціативі членів партії О. О. Мороз, ще на перших зборах без усякого обговорення питання, відразу приклеїв ярлик «групівщина», а далі особистими зусиллями й стараннями його оточення були зроблені й «оргвисновки».

Спочатку політвиконком засудив діяльність цих партійців, а потім слухняна передусім О. О. Морозу більшість Політради своїм голосуванням вивела зі складу секретаріату «порушників спокою» С. М. Ніколаєнка і О. П. Баранівського. Таким чином, гострі питання віднині фактично заборонено обговорювати не тільки в партії, а й у її керівній структурі. На Політраді на знак протесту проти цього упередженого рішення кілька людей із залу заявили про вихід зі складу Політради. На останньому етапі з’їзду партії, що відбувся нещодавно, консерваторам, які ведуть справу до повного розвалу партії, поки що вдалося здобути перемогу. Після цього вони заявляють, що питання про дискусію закрите. Вони намагаються видати бажане за дійсне. Ситуація, що склалася, у тому числі й на з’їзді, не влаштовує чесних партійців, які прийшли в СПУ як у ліву, соціалістичну партію, а не як у бізнес-структуру, в яку прагне перетворити партію група осіб, за іронією долі, зусиллями засновника партії О. О. Мороза. Ця група, на жаль, виявилася сьогодні на чолі партії. Але в дійсності партійці розуміють, що сталось, і дискусія тільки починає розгортатися.

Поточна ситуація

НЕЗВАЖАЮЧИ на кількаразову одноосібну відмову О. О. Мороза (на порушення Статуту партії) друкувати матеріали дискусії і знайомити з нею членів партії, дискусія триває, вона пішла в глиб партії. Чесні соціалісти, яких у партії абсолютна більшість, тільки-но дізнаються про суть дискусії, однозначно підтримують думку про необхідність оновлення структур, форм і методів роботи партії. Багато хто з тих, хто не має інформації від своїх секретарів, але бачать нинішню ненормальну ситуацію й не можуть із нею змиритися, приймають рішення про вихід із партії. Ми звертаємося до таких товаришів: не поспішайте виходити з партії! Таких, як ви, в партії більшість! Приєднуйтеся до здорових сил, пояснюйте тим, хто вагається, змінюйте своїх керівників на зборах, якщо вони за духом не мають нічого спільного ні з Соціалістичною партією, ні з ідеєю соціалізму.

Сьогодні ми всі мусимо зрозуміти суть моменту й об’єднатися для виведення партії з глухого кута, у який її загнало керівництво. Суть моменту в тому, що сьогодні є дві позиції в партії: позиція оновлення та консервативна позиція. Консервативну відстоює О. О. Мороз і його найближче оточення, насамперед секретаріат у його сьогоднішньому складі, а також частина керівників обласних організацій. З їхньої точки зору, в партії нічого не слід міняти, вони пов’язують усі невдачі партії з недостатньою роботою партійних організацій на місцях. Тому вони добилися наділення голови партії ще більшими повноваженнями, щоб він міг одноосібно відсторонювати від посади неугодних секретарів обласних організацій партії. Фактично вони зробили керівництво обласних організацій маріонетками в його руках, впроваджують у партію командно-адміністративну систему, що, як відомо, призвела до розпаду КПРС.

Сьогодні введення цієї системи буде означати тільки одне — остаточну приватизацію партії невеликою групою осіб на чолі з О. О. Морозом, Я. Мендусем, М. Рудьковським, М. Мельничуком. Вони вже сьогодні одноосібно розпоряджаються фінансами партії, пресою партії (створеним ними холдингом і його грошовими ресурсами) і розставляють відповідні кадри, які ще більше дискредитують партію не тільки серед членів партії, а й серед населення. Одночасно вони намагаються позбуватися тих, хто їм заважає. Їх стараннями партія все більше перестає бути ідеологічною силою, її структури для своїх корисливих цілей цілеспрямовано підключають до т. зв. народного бізнесу, тобто трансформують Соціалістичну партію в ліберальну, що стоїть на стражі капіталізму.

Ні теорія, ні ідеологія їм не потрібна. Зовсім не випадково тривалий час у партії взагалі не було секретаря з ідеологічних питань, а коли М. М. Коропатник і С. М. Ніколаєнко останнім часом сумлінно прагнули налагодити ідеологічну роботу, вони виявилися неугодними керівництву. Сьогодні, після вигнання С. М. Ніколаєнка з секретаріату, ніякої соціалістичної ідеологічної роботи в партії взагалі не ведеться. Замість матеріалів на допомогу обласним організаціям для роботи з населенням із центру розсилаються вірші.

НА ПРОТИВАГУ цьому прихильники оновлення вважають, що втрата партією позицій у суспільстві пов’язана не стільки з недоробкою низових ланок партії, скільки з фактичним ігноруванням керівництвом Статуту і відходом від Програми партії, а відповідно з відсутністю належної організаторської роботи в центрі. Нинішнє керівництво партії постійно пливе у хвості політичних і соціальних подій, покладаючись на традиційні форми й методи роботи, звинувачує у поразках кого завгодно, тільки не себе. Воно не має стратегії розвитку партії й посилення ролі СПУ в суспільстві. Вся його «стратегія» зводиться до пошуку відповіді на два питання напередодні чергових виборів: до кого в черговий раз вигідно приєднатись і кому можна вигідно продати прохідні місця в партійному списку.

Сьогодні О. О. Мороз всерйоз говорить про можливий союз СПУ з мером Києва Черновецьким, хоча ніхто йому на це повноважень не давав. Робота центральних органів партії — секретаріату й політвиконкому, їх апарату — не носить злагодженого, системного й послідовного характеру. В цих умовах говорити про нормальну, злагоджену роботу партії на місцях не доводиться.

Недоліки в роботі низових ланок партії — прямий наслідок бездіяльності центру. Сьогодні, якби навіть хтось із членів політвиконкому й Політради щиро захотів реально змінити ситуацію в кращу сторону, то не зміг би цього зробити через відсутність не стільки рішень, скільки механізмів їх реалізації. Партії необхідне оновлення. Вона повинна стати більш демократичною, набути реальне членство в Соцінтерні. Сьогодні проти оновлення в партії виступають тільки ті, хто боїться втратити своє крісло, джерело налагоджених незаконних прибутків, хто боїться викриття всіляких махінацій, хто не хоче або не може в нових умовах по-справжньому, на совість працювати або хто працює в партії проти неї.

Ми бачимо, якщо коротко, оновлення партії в реалізації декількох головних пунктів.

Зокрема: 1. Запропонувати Політраді невідкладно провести широку дискусію в партії про шляхи оновлення, виходу суспільства з кризи. Підсумки дискусії підвести на Всеукраїнській партійній конференції в березні-квітні ц. р. Делегатів конференції обрати таємним голосуванням від кожного району чи міста на міських і районних конференціях.

2. Обмежити час перебування на посаді голови й керівників обласних організацій партії (принцип ротації керівних кадрів).

3. Ввести право Політради й З’їзду виражати недовіру керівникам партії, які скомпрометували себе.

4. Відмінити рішення про право голови партії відстороняти від роботи керівників регіональних партійних комітетів.

5. Посилити роль первинних, районних і міських організацій шляхом надання їм права таємного голосування при обранні делегатів на з’їзд, відбору кандидатів у народні депутати, місцеві органи влади.

6. Ліквідувати посаду першого секретаря й натомість увести посаду заступника голови СПУ.

7. Зробити загальну перевірку фінансової діяльності й фінансового стану в партії і всіх її структурах за останні три роки.

8. Скасувати обов’язковість виконання рішень і постанов тих структур, які діють у партії, але не передбачені Статутом партії (штаби, секретаріат, т. зв. «креативна група», медіа-холдинг і т. п.).

9. Переглянути рішення, що приймалися за останні два роки на вищих рівнях, на предмет їх відповідності соціалістичній ідеології, вийти з пропозиціями на найближчому з’їзді партії про скасування тих рішень, які не відповідають цим вимогам. Перенести головний акцент роботи керівництва і всіх структур партії з функціонування й вирішення внутрішніх партійних питань на рішення політичних і ідеологічних завдань партії в суспільстві, переорієнтувавши на зовнішню діяльність партії левову частину організаційної й фінансової підтримки.

10. Ми вимагаємо зупинити політичні репресії проти чесних партійців, відновити в партії тих товаришів, яких виключено з членів СПУ за їхні погляди, підтримку оновлення партії.

МИ бачимо своє завдання в тому, щоб: отримати підтримку в основної частини членів партії, при цьому залучити на свій бік не тільки рядових, а й щирих соціалістів-керівників серед виборних органів партії, обласних, районних і міських організацій; прийняти дані положення на наступному з’їзді партії; відповідно до них оновити роботу партії й забезпечити Соціалістичній партії України реальну, а потім і визначальну роль у житті країни, виведення її із затяжної економічної і політичної кризи. Позицію оновлення сьогодні підтримують керівники, представники багатьох регіональних організацій. Своїми дзвінками з місць і при особистих зустрічах багато рядових соціалістів, а також цілі партійні організації виражають їй підтримку. Цей процес іде далі, що дозволяє говорити, що партія не тільки повинна відродитись, але що саме так і буде!

Оновлення неминуче! Приєднуйся, інакше запізнишся!

Січень 2009 р.