|
 От і летить Україна у прірву безодні під назвою Євросоюз та ВТО, абсолютно до них не готова, з протилежним світоглядом, і як більшість бачить себе лише годувальницею і дешевою робочою силою хитрого лиса – Заходу, котрий ніколи не відкриє свої секрети виробничого маркетингу. Втім ці секрети доволі прості: розділяй і володарюй, бо тільки так можна нав’язати одиноким та обездоленим і свою ідеологію, і свій «нікчемний» товар, як би яскраво він не виглядав, бо він хоч начебто новий та все ж то дня минулого.
РОЗДУМИ ГЕНЕРАЛА. С. СИНГАЛЕВИЧ: ІСТОРИЧНА МІСІЯ УКРАЇНИ!
Тільки що відзвучала в ефірі «Інтера» заява прем’єра, та до написання статті підштовхнула тривала розмова з головним інженером «Родону». Відтак, першочерговим питанням сьогодення є не усвідомлення переважною більшістю керівного складу підприємств України наслідків минулого та їх ролі в становленні Нової України. Отже, хоч начебто СРСР у минулому, нам ніколи не позбутися його впливу на наше сьогодення. Можна знищити все гарне, що було в радянській освіті. Вже майже знищена виробнича база України. Основні фінансові ресурси зосереджені в приватному бізнесі. Але ніколи українець не буде дивитися на своїх співвітчизників очами Заходу, очами загарбника із доброзичливою посмішкою.
В Україні останніми роками чимало навчальних закладів навчають менеджменту та маркетингу, але в жодному не зроблено аналізу різниці у підході до «товару» в українського виробника і західного, якою б популярною торговою маркою він би не прикривався. Перша різниця – в філософії світосприйняття. Інша, не менша за значенням, у західному блюзнірстві, коли основні кошти виробник отримує не від фактичного продажу товару, а від його сервісу. Мало хто в Україні пам’ятає легковик «Шкода – Формен», авто для чоловіка, допоки концерн «Шкода» не став власністю «Фольксвагена». І сідають за кермо «Октавії», «Фабії» і т.п. жінки, бо яка жінка не полюбляє швидкої комфортної їзди, коли лише на швидкості понад 200км на годину їм вдається хоч на мить відволіктися від проблем, що звалилися на їх слабкі плечі у зв’язку із шаленим безробіттям в Україні, коли на руках і діти і батьки (а деколи і чоловік – безробітний).
От і летить Україна у прірву безодні під назвою Євросоюз та ВТО, абсолютно до них не готова, з протилежним світоглядом, і як більшість бачить себе лише годувальницею і дешевою робочою силою хитрого лиса – Заходу, котрий ніколи не відкриє свої секрети виробничого маркетингу. Втім ці секрети доволі прості: розділяй і володарюй, бо тільки так можна нав’язати одиноким та обездоленим і свою ідеологію, і свій «нікчемний» товар, як би яскраво він не виглядав, бо він хоч начебто новий та все ж то дня минулого. Бо тільки українське світосприйняття дозволить дати світу нові товари, котрим зовсім не потрібні «найвищі» світові досягнення, передусім в комп’ютерній електроніці, тому що те, що в світі споживають «вибрані», ми маємо дати всім. І для цього в Україні і в СНД є все.
Чому саме в СНД? Тому що життєвий цикл «західного» товару, як і комплектуючих, – 3-4 роки, тому як би ми не тужилися, нам у цю циклограму не вклинитися, та й не варто, бо всі новітні досягнення останніх літ в країнах СНД зроблені для нас, для України, яка і за часів Союзу була його збиральним майданчиком. Відтак треба лише з розумом поставитися до всіх тих технологій, що стали нам доступні за роки Незалежності, і дати світові приклад шляху у майбутнє. Я не один, хто знає понад десяток тем для нового погляду на майбутні українські товари, на український громадський та сімейний транспорт, на українське масове будівництво, на українське село майбутнього, на українську вищу і середню освіту, на громадське харчування, на українське мистецтво і культуру, на дитячу творчість і непрофесійний спорт, на українську сім’ю майбутнього, на українського захисника Вітчизни і спокою громадян.Потрібно лишень окрім логічного й абстрактного мислення застосовувати і філософське…
МАРКЕТИНГ – ЯК ФІЛОСОФІЯ
1.Ф.Котлер про сучасний ринок
- В галузі стандартизованих споживчих товарів концентрація дистриб’юції значно зросла. Канали розподілення сконцентровані в руках декількох дистриб’юторів, які мають велику владу.- Відбувається скорочення кількості конкурентів при зростанні кількості торгових марок. Багатонаціональні компанії та корпорації захопили владу.- Випуск нових брендів коштує недорого. Динаміка випуску нових марок в даний час прискорюється. Час життя нових товарів на ринку скоротився.- Процес виробництва настільки ефективний, що заміна виробу стає дешевше його ремонту. Це ще більше прискорює темп випуску нових товарів.- Цифрові технології спровокували революції на багатьох ринках.- Зростання кількості патентів та товарних знаків призвело до зростання конкурентності ринків.- Товарні категорії насичені різновидностями.- Ринки фрагментовані на малі ніші, які менш прибуткові.- Рекламна насиченість дійшла найвищих рівнів, а фрагментація засобів інформації затримує вихід на ринок нових товарів.- Споживачі стали більш вибірковими, вони дедалі частіше ігнорують комерційні комунікації. Єдиний шлях приваблення їх уваги – новизна. (Котлер Ф. Маркетинг ХХІ века. СПб, 2005г.)
Висновки:- Товарний підхід у світовому маркетингу на порозі кризи.- Не все зазначене можна віднести до українського маркетингу.- Швидка заміна моделей на ринку комплектуючих веде до морального старіння ще досить нових товарів, а відтак і до значного зростання цін на ремонт останніх.- Цифрові революції багатьом затьмарили очі. Аналогові технології зарано відкидати в утіль.- Модель ринкових відносин «товар – гроші – товар» не всіма українськими споживачами позитивно сприймається.- У погоні за європейським (тобто світовим) «сім’ю» замінили «родиною».
2.Український маркетинг
- Товар – є послуга, тобто тільки те може бути українським товаром, що несе послугу людині, а час життя товару має дорівнювати терміну необхідності в послузі. («Маркетинг починається з аналізу потреб, які задовольняють товари і послуги» Ф.Котлер) Сучасний ринок – це суцільна сфера послуг, тільки на деяких проміжних етапах послуга замінюється товаром. Однак в Україні всі працюють окремо: і виробничники, і маркетологи, і продавці, всі пропонують свої послуги і хочуть за них відразу оплату. Перші, не знаючи ринкових потреб, під тягарем стандартизації не можуть розробити технічне завдання (ТЗ) на новий товар, інші, навпаки, не знають як. Треті, торгуючи імпортними товарами, й зовсім не ламають голову над українським виробництвом, підшукуючи в Інтернеті шляхи задоволення потреб споживачів. І хоча український споживач здебільшого незаможній, йому пропонується переважно те, що дорожче (наче за відсутністю альтернативи).
- Світ на порозі втрати довіри як рекламі, так і виробнику, незалежно від того, за якою товарною маркою він ховається, адже багаторічний маркетинг привніс в наше життя стільки фальши та неприхованого обману, що навіть корифеї маркетингу заплуталися в путах власного блуду.- Ринок України – це боротьба двох філософських поглядів на товар, послугу і споживача, а в цілому і на світоустрій, державницькі засади, силу і слабкість грошей і капіталу.- Криза в українській економіці настала через слабкість власної віри, через невміння, а то і небажання мислити мозками замість мислення головою (в першому випадку людина мислить філософськи, в іншому – стереотипами). - Цифра чи аналог? Колишні полівінілові платівки начебто анахронізм? Та це тільки для неосвічених. На сучасному лазерному програвачі з них відтворюється звук класу Hign-End. Наразі очікується поява на ринку вінілових DVD-дисків. Отже CD, як і цифрове відео – це ринкова примха для викачування грошей з недалекоглядних споживачів. Ще й досі успішно конкурують аналогові та цифрові комп’ютери в залежності від задач, що ними вирішуються.- Чому вчать маркетологів? Переважно економіці, а бажано викладати і загально-технічні знання, або, хоча б, вміння обґрунтовано формулювати вимоги до нового товару. Саме за маркетинговими фірмами, а їх в Україні стає дедалі більше, стоїть доля об’єднавчої роботи, як інноваційної, так і заощадливої, інвестиційної (через прибуткове вкладання накопичених в Україні та за її межами капіталів).
- В Україні безодня історичних традицій та наукової спадщини віків, і, найголовніша, козацька сім’я, до якої ми маємо повернутися, через виховання в кращих традиціях минулого, перш за все учнівської молоді, шляхом досконалого поєднання спільного та окремого виховання. Чого вартує гімназійне навчання за програмою кадетських училищ у відсутності виховання дисципліни? Може краще всіх хлопчиків в період з п’ятого по дев’ятий класи навчати в нахімовських чи суворовських корпусах військового типу, де поза звичайною шкільною програмою викладаються танці та музика, малювання та естетика, етика та інше, дівчаток же в цей час навчати за гімназійною програмою?- Вже тепер варто розробити українську Програму міського та сільського градобудування, за якою збиралися б п’ятнадцятикімнатні квартири сімей майбутнього з наданням житлових кредитів із правом спадщини.- Військові технології цивільному населенню. Колись могутня армія України своїм озброєнням ще й досі є носієм передових наукових розробок. Лише назви: кевлар, нанокераміка, спецметалоконструкції, спецзалізобетон – чого варті? Все – зроблено в Україні. В той же час, нарощування обсягів виробництва композитів та спецтехнологій дозволять суттєво їх здешевити та покращити стан наших виробництв, наших шляхів, нашого будівництва, наших транспортних засобів, іншої продукції.
- Соціальні підприємства. На сучасних західних виробництвах дуже високий рівень автоматизації та комп’ютеризації, де праця робітників використовується на обслуговуванні автоматики та на заключних операціях регулювання, що значно знижує собівартість. Такий рівень роботизації українським підприємствам навряд чи потрібний, особливо коли безліч незайнятих рук. А ще велика кількість інвалідів. Підприємства інвалідів – невеличкі та досить специфічні. Інша річ коли на великому підприємстві мало не половина робітників – інваліди. Сучасні технології, якими здавна володіє Україна, дозволяють створити робочі місця для інвалідів як в мехобробці, так і в складальницькому виробництві. Такі підприємства можуть створюватись по одному на область чи район і забезпечуватися першочерговими інвестиціями.
- Ремонтопридатність продукції українського виробника має відповідати меті створення і шляхам збуту-продажу товару, та розповсюджуватись на всі товари довгочасного користування.- Збут-продаж товарів. Зазвичай збут товару має здійснюватися шляхом прямого чи дистриб’ютивного продажу, в тому числі і з використанням електронного продажу з використанням Інтернету. Та все ж дедалі частіше український споживач схиляє виробника до відвантаження продукції в обмін за сплату щомісячних (щоквартальних) відсотків доходу, переважно протягом всього терміну експлуатації товару.- Ціноутворення переважно складається з собівартості, надбавки та ПДВ, але у випадку відвантаження за відсотки доходу ціна може бути збільшена вдвічі, чи навіть втричі під час визначення розміру відсотків. На українському та країн СНД ринку слід постійно відшукувати методи зниження собівартості або вести ретельний облік витрат.
- Гарантія-сервіс – невід’ємні поняття. Переважна більшість українських виробничників прагне зменшити термін гарантії та дистанціюватися від сервісу, хоч ринок вимагає робити все з точністю до навпаки. Вихід – в стажуванні представників дистриб’ютора на підприємстві виробника та активна участь до кожного звернення з боку споживачів.- Безвихідь виробничників – у не сприйнятті більшістю керівництва підприємств маркетингових стратегій, у міркуваннях про великі обсяги виробництва при відриві від реальних шляхів залучення капіталовкладень, особливо на державних підприємствах, у знеціненні інтелектуальної праці, недооцінці ролі інновацій.- Нема кращої реклами, ніж гарний відгук споживача. Нема гіршого, ніж недовиконання умов поставки чи контракту, особливо коли споживач схильний до тебе. - Український виробничник має мати тісний контакт зі споживачами, приймати участь у семінарах потенційних споживачів, вести взаємне листування чи діалоги, бути активним в розвитку плідної співпраці. Висновки:- Українські виробничі підприємства далекі від маркетингу, часто-густо вовтузяться на межі виживання, проїдаючи залишки основних фондів, і фактично відірвані від сучасних ринкових проблем та досі не оправилися від обвалу імпортних товарів.
- Не всі пророцтва корифеїв маркетингу відповідають дійсності. - Українські ринкові партнери знаходяться у стані самоізоляції, ніхто не наважиться взяти на себе участь створення справжньої компанії по розробці і впровадженню нових товарів на існуючих підприємствах із залученням інвестиційних капіталовкладень.- Дуже низький рівень інноваційної діяльності на підприємствах, знецінено інтелектуальну працю, нема фахівців для чіткого відсіювання та пошуку привабливих інноваційних рішень.- В керівництві вітчизняних підприємств мало підготовлених топ-менеджерів, здатних на засадах традиційного маркетингу згуртувати та скоординувати роботу підрозділів і служб.- Ринкова етика досі ще не увійшла в службову діяльність як рядових фахівців, так і керівництва.- Шлях вперед не в «латеральному» маркетингу чи «латеральному» мисленні, а в філософському осмисленні довколишнього середовища, широкій інновації і залученні капіталовкладень.
ПРАКТИЧНА ФІЛОСОФІЯ
Осмислення світо устрою і місця в ньому людини можливе лише через призму філософії. Філо-софія (за грецькою мовою) любов до мудрості. Але більш реальне осмислення філософії можливе лише через фало-софію (з використанням асоціативного мислення), що і є суттю філософії, як основи життя, регенерації клітин організму. А отже, Богом створена людина саме для філософського мислення, яке потребує як логічного, так і асоціативного мислення. Бо тільки в такому ракурсі починаєш розуміти значення слів і їх вагу.
Отже, за Біблією, спочатку було СЛОВО. А значить, весь світ будується на значенні слів. Більшість нас, українців, володіє досконало гордою російською та м’якою, не менш гордою, українською мовами. Саме двомовне тлумачення слів дозволяє визначити справжні язичницькі філософські орієнтири при визначенні істинного значення вивчаємого об’єкту. Та все ж відсутність в українській мові аналога слова «возложить», нівелює чоловічу особистість, деколи перетворює його на ганчірку, бо чоловік має право ВОЗЛОЖИТЬ на себе обов’язки чоловіка, батька, сина, господаря, і саме це звучить гордо!
Саме тому нам так необхідна двомовність, особливо при визначенні товару. Адже, в українському трактуванні, товар має бути послугою, в духовному і матеріальному значенні цього слова. А отже, життєвий цикл такого товару має відповідати терміну дії відповідної послуги. Для цього треба навчитися філософському мисленню, інакше кажучи, вивчити і проаналізувати дію всіх зв’язків, створення яких можливе при контакті даного об’єкту із світом. Тільки такий, глибокий, аналіз дасть можливість панувати українським товарам на ринку і за ціною, і за якістю.
Трирівнева система оплати праці забезпечить відповідний, правильний старт у цьому напрямку. Але зробимо півкроку назад. Нами керує власне Міністерство Охорони Здоров’я Голови. І саме воно відповідає за здоровий стан людини. Йому лишень потрібен правильний раціон. Девіз молодих членів суспільства, які в захопленні від пригод Гарі Потера та хронік Нардії: «Не треба їсти своїх молодших друзів» має стати Законом для кожного. Отже молодість, гарне здоров’я і самопочуття Вам забезпечені.
А відтак у Вас з’явиться потяг до знань і до праці. Завдяки Вам запрацюють заводи, буде прийнята Верховною Радою Програма Безкоштовної обов’язкової добровільно-примусової початкової вищої освіти із «курсом молодого бійця» і «виробничою практикою» по закінченні навчального закладу. П’ятигодинний робочий день стане нормою. Плодотворною працею Ми поставимо на ноги піраміду «лохотрону», вже сімнадцять років нав’язуємого українцям американськими радниками «соціалізму» на західний манер, і здійснимо перехід до справжнього комунізму з безгрошовим обігом товарів і послуг.
З повагою, Сингалевич Сергій Васильович, Генерал-майор у відставці WWW.UA-PRAVDA.COM
|
