КАЛАШНІКОВ О.І.

Шановний  Олександр Олександрович, шановні колеги, шановні співвітчизники! Олег Калашніков, Коаліція національної єдності, Партія регіонів.

Прежде всего, хочу еще раз всех поздравить с Великой Победой советского народа над фашизмом, 62-ю годовщину которой мы отмечали. И как бы многим сегодня не хотелось забыть эту победу, историческую победу, которая обеспечила  жизнь Украины сегодня, жизнь Европы, на которую мы равняемся  сегодня некоторые из  представляющих так называемую оппозицию политиканов используют методы фашистской пропаганды для того, чтобы очернить деятельность  сегодня парламента  Украины избранного нашим народом и работу правительства во главе с Виктором Федоровичем Януковичем.

Я хочу наголосити,  що ми маємо силу, ми маємо  позицію і саме спокій в країні   і сталий розвиток української держави на сьогоднішній день є нашим головним завданням. Саме для цього ми йдемо шляхом переговорів, ми навіть готові йти на вибори, які сьогодні не відповідають правовому полю держави, не відповідають нормам Конституції. Але ж, незалежно від цього, ми як нащадки переможців, які зламали хребтину німецькому фашизму, сьогодні готові йти на перемовини. Але ж ми не будемо виконувати ультиматуми.

Я хочу сказати: той бруд, який сьогодні йде на позицію наших представників, не відповідає дійсності. Сьогодні саме ми, представники коаліції національної єдності, робимо все, для того щоб процес переговорів ввійшов в русло Конституції, законів України, бо без цього держава ніколи не буде дійсно великою і демократичною. Мені прикро, що сьогодні наші опоненти, порушуючи всі норми демократії, знущаються над Конституцією України. Але ж, незалежно на це, незалежно на те, що вони вже майже утворили можливості для громадського протистояння, вони прагнуть  реваншу, вони прагнуть громадянської війни. Ми цього їм зробити не допустимо, бо саме в цій залі сьогодні зібралися найкращі представники української нації, і саме ми з вами повинні примусити всіх сісти за стіл переговорів і вести ці переговори виключно в межах Конституції України, законодавства нашої держави, бо цього від нас потребує народ України, заради якого сьогодні живе і працює Коаліція національної єдності, коаліційний уряд нашої держави на чолі з Віктором Федоровичем Януковичем. Це єдиний шлях – шлях переговорів, шлях консолідації, бо Україна у нас одна і народ у нас один. І я закликаю кожного з вас стояти на позиції Конституції, закону, відбудувати те правове поле, яке знищили.

Спасибі.

МЕНДУСЬ Я.П.

Шановний Олександре Олександровичу,  шановні колеги. Президент, якого Конституція уповноважила бути гарантом дотримання законності в країні, видав черговий указ про відставку ще одного судді Конституційного Суду судді Іващенка.

Знаєте, ми повинні бути вдячні Віктору Андрійовичу за такий указ. Цим указом він розтоптав усі мирні ініціативи, які у пошуках політичного компромісу запропонував Прем'єр-міністр Віктор Янукович. Президент показав, що він принциповий противник будь-яких домовленостей. Ющенко засвідчив, що не можна домовлятися з людиною, яка є головним порушником закону в країні. Віктора Андрійовича цікавить абсолютна узурпація влади, хоча він не справляється і з тими повноваженнями, які у нього є сьогодні в наявності.

Спочатку Президенту дуже заважала Верховна Рада. Пригадаємо, що саме парламент надав гласності всім аферам Ющенка і його бізнес-партнера Івченка під час штучно створеної газової кризи. Тепер Президенту дуже заважають районні суди, заважає Конституційний Суд. Віктору Андрійовичу не подобається те, що суди можуть ухвалювати рішення, які відповідають букві закону, а не замовленням президентського секретаріату.

Я знаю, що група народних депутатів вийшла з пропозицією про відставку ще п’ятьох суддів Конституційного Суду. Так, дії цих суддів, які до початку розгляду справи про конституційність указу Президента заявили про свою позицію, суперечить закону „Про Конституційний Суд”. Це правда. Так, у Верховної Ради є всі повноваження і підстави відправити у будь-який момент у відставку цих п’ятьох суддів. Але давайте не уподібнюватися Ющенкові. Давайте не уподібнюватися людині, яка вже стала головним порушником законності в державі, яка розвалює країну і державний апарат.

Вважаю, що, повторюючи його дії, ми йдемо по стопах не далекоглядної і інтелектуально обмеженої політики. Соціалісти ще раз заявляють: ніяких переговорів з паном Ющенко не повинно бути, поки він не припинить незаконний тиск відносно суддів Конституційного Суду, а також суддів районних судів.

Безумовно, що судді Конституційного Суду - Станік, Пшеничний і  Іващенко – продовжують виконувати свої обов’язки у повному обсязі і на законних підставах. Це абсолютно обґрунтовано з юридичної точки зору, тому що так звані укази Ющенко про відставку суддів, до цього часу не опубліковані і не можуть розглядатися як чинні нормативно-правові акти. У Президента, згідно із законом, немає повноважень відправляти у відставку суддів Конституційного Суду України. І тому заяви Секретаріату Президента про відставку суддів є не чим іншим, як черговою спробою тиснути на Конституційний Суд. І мета цього тиску теж всім очевидна – Ющенко сподівається зірвати роботу суду, тому що боїться ухвалення рішення у справі про конституційність його указів.

Також вважаємо незаконними заяви про відставку суддів судів загальної юрисдикції. Думаю, що Верховна Рада повинна показати свою політичну і громадську позицію, і прийняти комплекс заходів, які могли б захистити судову гілку влади в Україні від втручання з боку інших інститутів влади. Пропоную терміново ініціювати наступного тижня парламентські слухання з приводу стану правосуддя в Україні за участю провідних правознавців, а також представників усіх гілок судової влади.

Не можу не згадати ще одну гучну заяву, яку зробив вчора пан Ющенко. Мовляв, якщо всі органи влади заважатимуть Президенту робити те, що він хоче, то він всіх розпустить і всі рішення в країні прийматиме Рада національної безпеки.

Доречно зауважити, Ющенко також без жодних підстав і всупереч діючому закону змінив її склад. Зрозуміло, що ця заява важить не більше, ніж папір, на якому секретаріат штампує незаконні укази. Важливо, що тепер вся Європа і увесь світ може дати оцінку претензіям Ющенка на статус демократа і європейця. Поганому танцюристові заважають всі органи влади: йому заважає Кабмін, склад РНБО, Верховна Рада, Конституційний Суд, районні суди. Ющенко вважає, що демократія це, коли влада працює незгідно з законом, а згідно з його бажанням. Думаю, що пора Віктору Андрійовичу упростити  свою роботу і приймати всі рішення в державі на сімейній раді – разом з кумами. Судячи з усього, відповідний указ про це вже на підході...

МОРОЗ О.О.

Давайте підіб’ємо підсумки нашому обміну думками з приводу нинішньої ситуації, враховуючи висловлювання, котрі вже тут прозвучали.

Ну, по-перше, День Перемоги. Я увечері повернувся із Рівного, де був разом із колегами з Чехії присутнім під час святкування і відкриття пам’ятного знака волинським чехам, бо мало хто знає, очевидно, що підрозділ Людвіга Свободи формувався головним чином за рахунок цих людей. Близько 12 тисяч наших земляків влилося в його військову одиницю і брали потім участь до завершення Великої Вітчизняної війни. А в 1946 році відбулося переселення, де близько 40 тисяч чехів з України повернулися на батьківщини, а з Чехії українці – сюди. Це одна з небагатьох сторінок у нашій історії з сусідами, коли абсолютно теплі, здорові, нормальні стосунки залишилися після таких величезних міграцій. Це треба брати за зразок і, я гадаю, що ми повинні добре знати свою власне історію.

Але не про те. Увечері от подивився святкування Дня Перемоги і порівняв: що робиться у Москві, що робиться у нас. Ви знаєте, порівнювати не можна. Коли на Поклонній горі десятки тисяч молодих людей співають фронтові пісні – це означає, що їх виховують патріотизму на історичних традиціях, на фактах власної історії. А у нас що ця історія втрачена? Ми хочемо її переписати чи як? Де щось подібне ми можемо побачити сьогодні в Україні і куди дивляться ті, хто формує сьогодні ідеологію держави? Я вважаю, що ми не повинні втрачати наше свято, нашу Перемогу, нашу історію.

І, коли йдеться про це тут з уст депутатів, то ми повинні розуміти, що це справді тривога, якою очевидно переймаються багато людей в Україні. Переважна більшість населення у цьому глибоко переконана.

Учора була робоча група. Зустрічалася робоча група з Президентом. От я так дивлюся на цю передачу, на репортаж із зустрічі. Мені здалося, хто не читав Конституції, не знає права, тому може здаватися позиція Президента логічною. Але я ще раз підкреслюю, ті, хто не читали і не знають змісту Конституції. Але по суті вся затія з виборами небезпечна провокація, яка не має жодного відношення до прав Президента, визначених Конституцією.

Президент уособлює так звану опозицію. Я вже говорив, що не може бути опозиція та сила, яка очолює всю виконавчу владу в Україні і в областях, і в районах. Президент її уособлює, він спеціально поглиблює конфлікт, використовуючи при тому неправові методи, відстоюючи інтереси однієї лише політичної сили. Де, скажімо, в Конституції чи в законі записано, що до його обов’язків відноситься організація виборчої кампанії? Я уважно читав Конституцію, я писав цей документ, такого немає, чи агітація відповідного змісту під час кампанії. Тоді знайдіть відповідь на питання про зміст нинішній наради в Адміністрації Президента з головами обласних адміністрацій. Поясніть логіку і потребу для суспільства зачистки загальних судів по всій Україні. Поясніть підстави звільнення суддів Конституційного Суду.

Це відверта цинічна, цинічна як ніколи, підготовка до використання адмінресурсу. Це ще одне підтвердження того, що дострокові вибори якщо проводити, то одночасно і парламенту, і Президента. Я не згадую …

(О п л е с к и).

Я не згадую про маніпулювання з указами про вибори, про строки їх проведення, які не можна пересмикувати залежно від дати указу, про дивні з точки зору не лише конституційного права, а й нормального глузду міркування на зразок „парламенту немає”, а потім на день зібрали парламент, а потім знов парламент не діє.

Я розмовляв про ці наміри із головою Сенату Чеської Республіки і я бачив, що він так і не зрозумів, про що йдеться, бо нормальні люди цього зрозуміти просто не можуть, тим паче там, де є якісь демократичні традиції. Або про РНБО, якою збираються тиснути на уряд і всі інші структури влади. Ну почитайте закон про РНБО, там же чітко написано, що може робити ця структура, що не може. Все це, врешті-решт кримінал, який супроводжується невідворотною юридичною відповідальністю, про це не слід забувати нікому і тих, кого це стосується, і тих, хто ніби прикривається волею Президента абощо за не правові, кримінальні дії доведеться відповідати за нормами Кримінального кодексу.

Щодо Конституційного Суду. Ми не збираємось діяти в неконституційному полі так само, як Президент, тут правий Ярослав Петрович, виступаючи з цього приводу. Так, у секретаріаті зареєстровані проекти постанов щодо порушення присяги деякими суддями Конституційного Суду. Суб’єкт законодавчої ініціативи мав на те, я скажу відверто, об’єктивні підстави. Але ми виходимо зі статті 19 Конституції, яка говорить, що треба діяти на основі та в межах Конституції і законів, щоб не порушувати право судді Конституційного Суду на захист своїх громадянських прав. Так як, наприклад, Указ Президента виданий про звільнення суддів, він може видавати указ про припинення повноважень навіть суддів, але звільнення судді як громадянина, як посадовця супроводжується законодавчо і це передбачено в Конституції в 19 статті.

Тут багато хто сьогодні в Україні, особливо з тих, хто владу мають, користуються нормою про те, що норми Конституції – це норми прямої дії. Ви уважно подивіться 8 статтю Конституції, коли йдеться про норми прямої дії, то відразу розвивається ця стаття, вона стосується тільки захисту прав людини. А щодо адміністративних структур, органів влади і всього іншого, 19 стаття виписує, що треба діяти в межах на підставі Конституції і законів України. Тому кожне право, в тому числі Президента, навіть на звільнення судді супроводжується низкою законодавчих кроків, які треба зробити. І рішення Вищої ради юстиції і всього іншого для того, щоб на кожному цьому етапі ми не порушували право кожної людини, і не порушували правове поле, конституційне поле України.

Я ще раз хотів нагадати: ми не проти дострокових виборів. По нинішній ситуації, власне, і „за”, але тільки на конституційній і тільки на законній підставі, бо те, що нав’язується сьогодні Президентом, це несе колосальну загрозу для держави взагалі. І може тільки бути просто невіглаством, якщо не розуміти тієї небезпеки, котру несуть раз-по-раз вибори при нинішній політичній, соціально-політичній ситуації в Україні.

Крім того, що значить проводити вибори на не існуючих списках виборців? Ми закон приймали спеціально, ми дату визначили, можна прискорити розгляд... вирішення цього питання, ми маємо створити реєстр виборців, який буде постійно забезпечуватися моніторингом і буде забезпечувати об’єктивний підхід людей до голосування, і врахування їх голосів. Ми повинні виправити ті норми закону про вибори, які довели свою неефективність або які можна застосувати при скорочених термінах проведення виборів.

Ми врешті-решт повинні проголосувати зміни до Конституції, особливо в частині місцевого самоврядування. Сьогодні ніхто не згадує про те, що в Конституційному Суді знаходиться закон про зміни до Конституції стосовно місцевого самоврядування. Чому так наполягає сьогодні Президент і його Адміністрація щодо дострокових виборів саме тепер, невідкладно? Тому що вони бояться запровадження Закону про місцеве самоврядування, яке передає владу радам, виконкомам рад, ліквідовує районні адміністрації, змінює функції обласних адміністрацій. Ми повинні раду зробити керівником на території, яка задовольняє інтереси громади, що там проживає. Цього не хоче структура Президента, інститут президента, він каже: порушений баланс у 1994 році, у 2004 році під час змін до Конституції.

Я звертаюся до всіх вас і до тих, хто використовує цей аргумент, як же так виходить, шість років майже йшла дискусія стосовно цього моменту. Один раз проводили референдум з цього приводу. У 2004 році на початку року провели всенародне обговорення цього документу, визначилися. Структура, яка сьогодні підтримує Президента, активно голосувала за ці зміни. Візьміть в тому числі, висловлювання нинішнього Президента в той час і тепер виявляється, що це ніби з коліна зроблено десь таємно, не так голосували, мов, у пакеті голосований і так далі, і тому воно не чинне, не дійсне, воно порушило баланс влади. А що таке баланс влади? Це що, коли влада в одних руках знаходиться, тобто це баланс. Якщо так розуміти, то ми мабуть нічого не тямимо у демократії, у традиціях європейських, у моделі європейської організації державного життя, управління. Я хотів би, щоб ми свідомо  до того ставилися, бо за загальними демагогічними висловлюваннями про порушення вибору народу, про неправильне формування коаліції як ви знаєте, чудово ніде, ні на один грам порядок цей не порушував Конституцію і Регламент Верховної Ради. Тепер нав’язується суспільству по суті зовсім інша мета, яка ніякого відношення до демократії немає, до захисту прав людини немає, до розвитку держави, до збереження цілісності держави. Я змушений про це  більше часу говорити, підбиваючи підсумки нашої коротенької дискусії, тому що це суть нинішнього політичного процесу, який ми бачимо в країні. Спасибі.

WWW.UA-PRAVDA.COM