Суспільству пропонують, нав’язують Юрія Луценка у новій іпостасі – національно-патріотичній. Костенка, Тарасюка й інших змушують підкоритися, погодитися, і їм, тоді, особисто, нададуть дохідного місця, на індивідуальній основі, зрозуміло. Про що йде мова. Масовикам-затійникам вкрай важливо за один присід написати і результати дострокових виборів до Верховної Ради України і нову Конституцію, що перетворить владу президента на абсолютну. Гарантовано забезпечити явку волевиявлення, тобто легітимізувати нові владні необмежені повноваження Президентської гілки влади через референдум, можливо лише під час проведення дострокових виборів до парламенту.

        И. ИЛЬФ, Е. ПЕТРОВ, В. ВИРНЫЙ: «ВЕЛИКИЙ КИДОК» 

Концепт. Чернетка. Накид: Сцени, Місця подій, Учасники, Діалоги… Послід 

Сцена перша,

що перекликається з пам’ятними подіями у славетному місті Мукачеві. 

«Іполіт Матвійович згорнувся, як старий кіт після сутички з молодим суперником – кипучим володарем дахів, горищ і слухових вікон. Остап розгорнувся уздовж лавок, міркуючи і комбінуючи. До першої години ночі чудовий план був готовий. Бендер розклався поруч компаньйона й заснув». 

Сцена друга,

що дуже нагадує Секретаріат, коридори і щитові Верховної Ради України.«Сам гросмейстер теж не гаяв часу. Заорендувавши клуб за три карбованці, він перекинувся до шахсекції, яка чомусь містилася в коридорі управління конярством». 

Сцена третя

Персонажі, які спадають на акторів Віктора Балогу, Олександра Турчинова, нардепів від НУ і БЮТ.

«У шахсекції сидів одноокий чоловік і читав роман Шпільгагена пантелєєвського видання.

             - Гросмейстер О. Бендер! – заявив Остап, сідаючи на стіл. – Влаштовую у вас сеанс одночасної гри.

             - Одну хвилиночку, товаришу гросмейстер! – крикнув одноокий. – Сідайте, будь-ласка. Я зараз. І одноокий побіг. Остап оглянув приміщення шахової секції. На стінах висіли фотографії перегонових коней, а на столі лежала конторська книга із заголовком: «Досягнення Васюкінської шахсекції за 1925 рік. Одноокий повернувся з дюжиною громадян різного віку. Усі вони по черзі підходили знайомитись, називали прізвища і шанобливо тисли руку гросмейстерові.

              - Проїздом до Казані, - казав Остап уривчасто, - так, так, сеанс сьогодні увечері, приходьте. А зараз, пробачте, не в формі: втомився після карлсбадського турніру. 

Васюкінські шахісти слухали Остапа із синівською любов’ю. Остапа понесло. Він відчув прилив нових сил і шахових ідей».

 Сцена четверта

Персонаж, подібний Віктору Балозі, приводить обґрунтування, співзвучні доведенням актора щодо необхідності «розпущення» Верховної Ради України.

«- Ви не повірите, - казав він, - як далеко сягнула шахова думка. Ви знаєте, Ласкер дійшов до вульгарних речей, з ним стало неможливо грати. Він обкурює своїх супротивників сигарами. І навмисно курить дешеві, щоб дим був огидніший. Шахові кола занепокоєні». 

Сцена п’ята

Персонаж, схожий на Віктора Балогу, актора, який «об’єднує» опозицію.  

«- Чому в провінції ніякої гри думки? Приміром, візьмемо вашу шахсекцію. Так вона і називається: шахсекція. Нудно, дівчата! Чому б Вам, справді, не назвати її як-небудь красиво. Це залучило б до секції союзну масу. Назвали б, приміром, вашу секцію: «Шаховий клуб чотирьох коней», або «Червоний ендшпіль», або «Якість втрачає – темп виграє». Чудово було б! Зручно!» І

дея мала успіх.      – І справді, - сказали васюкінці, - чому б не перейменувати нашу секцію на «Клуб чотирьох коней»? Бюро шахсекції було тут же, отже, Остап організував під своїм почесним головуванням хвилинне засідання, на якому секцію одноголосно перейменували в «Шахклуб чотирьох коней».

-    Тим-то я кажу: у Васюках треба влаштувати міжнародний шаховий турнір.-        

Як? – закричали всі.        

Цілком реальна річ, - одказав гросмейстер, -  мої особисті зв’язки і ваша самодіяльність – от усе потрібне і достатнє для організації міжнародного васюкінського турніру. Поміркуйте над тим, як гарно звучатиме: «Міжнародний васюкінський турнір 1927 року. Приїзд Хозе Рауля Капабланки, Еммануїла Ласкера, Альохіна, Німцовича, Реті, Рубінштейна, Мароцці, Тарраша, Відмара і доктора Григор’єва забезпечено. Окрім того, забезпечено і мою участь.

-         Але гроші! – застогнали васюкінці. – Їм же всім треба гроші платити! Багато тисяч грошей!

Де ж ми їх візьмемо?    

Усе взято на облік могутнім ураганом, - сказав О. Бендер, - гроші дадуть збори.-        

Хто ж у нас буде платити такі скажені гроші? Васюкінці…

-         Які там васюкінці! Васюкінці грошей платити не будуть. Вони будуть їх о-дер-жу-вати!..Уже небо запалало від світлосяйних реклам, коли вулицями міста провели білого коня. Це був єдиний кінь, що уцілів після механізації васюкінського транспорту. Особливою постановою його перейменовано в коня, хоч ціле життя це була КОБИЛА. Шанувальники шахів вітали її, розмахуючи пальмовим гіллям і шахівницями.

-         Не турбуйтеся, - сказав Остап , - мій проект гарантує вашому місту нечуваний   розквіт виробничих сил. Подумайте, що буде, коли турнір скінчиться і коли виїдуть усі гості…».

Дія шоста

Персонаж,  живий натяк на «великого комбінатора» і дехто зі знайомим обличчям.  

Остап витер свій благородний лоб. Йому хотілось їсти до такої міри, що він охоче з’їв би засмаженого шахового коня.

-         Та-ак, - видавив із себе одноокий, обводячи закурене приміщення божевільним поглядом. Але як же практично запровадити заходи  в життя, підвести, сказати б, базу?Присутні напружено дивилися на гросмейстера.

-         Повторюю, що практично все залежить тільки від вашої самодіяльності. Всю організацію, повторюю, я беру на себе. Матеріальних витрат жодних, якщо не брати до уваги витрат на телеграми.

-         У нас у касі тільки двадцять один карбованець шістнадцять копійок. Цього, звичайно, ми розуміємо, замало…Але гросмейстер виявив себе, показав себе несперечливим організатором.

Заховавши гроші в зелений похідний піджак, гросмейстер нагадав зборам про свою лекцію і сеанс одночасної гри на ста шістдесяти шахівницях, ґречно попрощався до вечора і пішов до клубу «Картонажник» на побачення з Іполітом Матвійовичем…».

Сцена сьома

Місце подій, що дуже нагадує Секретаріат. «Розпродаж білетів» до Верховної Ради.

Ті ж.Ситий і голений Вороб’янинов жваво торгував квитками

.-         Ну, як? -  тихо запитав гросмейстер

.-         Вхідних – тридцять і для гри – двадцять, - відповів адміністратор.

-         Шістнадцять карбованців. Мало, мало!

-         Що ви, Бендере, подивіться, яка черга стоїть! Неодмінно поб’ють.

-         Про це не думайте. Коли битимуть, будете плакати, а поки що не затримуйтесь! Учіться торгувати!За годину в касі було тридцять карбованців. Публіка хвилювалася у залі.Спочатку аматори, і перший серед них - одноокий, вжахнулися. Лукавство гросмейстера було безперечне».

«На нас чекає серйозна розмова, яка буде незручною для декого, але ми мусимо прийти до оновлення списків», - виголошує у Брюсселі той, що вважав себе лідером нашеукраїнців.

По приїзду під стінами Секретаріату В’ячеслав Кириленко засвідчує свою відданість «суверену», і без широкого розголосу скріплює своїм підписом добровільно вимушене на умовах Ющенка єднання «Нашої України» з «Народною самообороною». Юрій Луценко гордливо виголошує переможне: «Сьогодні ми заклали новий фундамент української політичної традиції». Так і напрошується - фундамент «Великого кидка».

Утвердження гасла: «Єдиний блок сьогодні і єдина партія завтра». Юрій Костенко, уособлення блоку «Рух-Українська правиця», у розпачі. Він лише спромігся мляво висловитися: «Це несподіванка для «Української правиці»... Я думаю, що це трохи інший процес, ніж той, у якому брала участь «Українська правиця». Адже юридично започатковано відмову від утілення національної ідеї у розумінні політичних сил, що представлені блоком «Рух-Українська правиця», започатковано процес їх маргіналізації.

Обурений лідер Лідер УНП Юрій Костенко при цьому зазначив, що «замість об’єднання політичних сил демократичного спрямування, фактично утворюється новий політичний проект «під вождя», який не так давно браво марширував під Інтернаціонал». В свою чергу, лідер НРУ Борис Тарасюк підкреслив, що партії блоку «Рух-Українська правиця» не сприймають мови ультиматумів, «оскільки такі методи притаманні недемократичним силам».

«Декларація, підписана Кириленком та Луценком, може тлумачитися як ревізія досягнутих домовленостей, що фактично є відмовою в односторонньому порядку від взятих на себе зобов’язань, парафованих в угоді від 7 червня цього року», - констатує «Рух – Українська правиця». «Рух–Українська правиця» розцінює підписання декларації про створення блоку між «Нашою Україною» та «Народною самообороною», що відбулося в день анонсованої зустрічі всіх можливих суб’єктів широкого блоку з президентом України, як вияв неповаги до партнерів». Усе передбачуване і зрозуміле, окрім хіба що того, чому вдають з себе простакуватих вищезазначені лідери, коли виголошують, що мов би то «дивними виглядають заклики нас до об’єднання».

Суспільству пропонують, нав’язують Юрія Луценка у новій іпостасі – національно-патріотичній. Костенка, Тарасюка й інших змушують підкоритися, погодитися, і їм, тоді, особисто, нададуть дохідного місця, на індивідуальній основі, зрозуміло.

У гру вводиться Ігор Пукшин, який презентує бажання Президента оголосити про намір «вдосконалити» текст Конституції України. На брифінгу заступник глави Секретаріату Президента повідомляє, що це має бути нова редакція Основного закону. Найбільших реформ, за інформацією Пукшина, має зазнати блок Конституції, котрий стосується функціонування Верховної Ради України. «Я думаю, що Україна дозріла до того факту, що в Україні необхідно запроваджувати двопалатний парламент», - висловлює думку Секретаріату чиновник.

За затвердженою схемою, Нижня палата має приймати закони, тобто займатися законодавчою діяльністю; до Верхньої палати мають відійти функції затвердження законів, які приймає Нижня палата, а також кадрові питання». Як на думку автора, то це оприлюднення частини тих самих домовленостей, що досягли поміж собою Віктор Андрійович і Ринат Леонідович на шляху до федералізації країни.

Однак на відміну від вправного менеджера Рината Ахметова, що добре знається на економічних задачках, великий мукачівський комбінатор відчуває себе як риба у воді у сповнених інтригами коридорах влади, а якщо і вдає з себе того, хто не помічає, що кульки під жодним з наперстків немає - вона затиснута у руці того, хто так майстерно наперстками вертить, то лише за умов, що згодом «зробить» самого наперсточника, підпорядкувавши його бізнес своїй великий меті – президентству.

Важко визнати себе ошуканим. Людській природі властиво гнати це принизливе відчуття від себе. От і «впевнений в собі» Ринат вустами Раїси Богатирьової закликає колег по партії і коаліції до переходу до організації виборчого процесу. І дуже откровенне лунає з вуст координаторки коаліційної більшості: «продовження політики невизначеності породжує невпевненість у наших прихильників та створює підозри у наших опонентів».

За словами Раїси Василівни, треба відповідати за слова – «йти далі іншим шляхом – за рішенням судів, парламенту, ЦВК для переформотування Верховної Ради – не реалістично». «Повноважність Верховної Ради буде знаходитися завжди під високим сумнівом не лише з огляду на спірне право, але й тому, що опозиція в парламент вже не повернеться. На її боці буде Президент».А тим часом Президент Віктор Ющенко, ведений Секретаріатом, на урочистому засіданні з нагоди Дня Конституції виголошує: «Суспільна думка має стати вирішальною. Нова Конституція України має бути схвалена на всенародному референдумі вже найближчим часом. Це є принципова позиція».

Про що йде мова. Масовикам-затійникам вкрай важливо за один присід написати і результати дострокових виборів до Верховної Ради України і нову Конституцію, що перетворить владу президента на абсолютну. Гарантовано забезпечити явку волевиявлення, тобто легітимізувати нові владні необмежені повноваження Президентської гілки влади через референдум, можливо лише під час проведення дострокових виборів до парламенту.

Автором проекту Конституції буде Президент, а єдиним, хто затверджуватиме, - народ, який висловить своє рішення на референдумі, - завіряють нас. Причому, перестраховується Секретаріат, якщо Конституція буде підтримана на референдумі, вона не потребуватиме затвердження у парламенті.Пукшин, той, що заступник Балоги, також не виключає, що у якості «компромісу» на цьому референдумі може бути розглянуте і питання вступу України до НАТО. Євроінтегруємося, так би мовити. Дострокові вибори НАТО. В ЄС нас не хотять, а НАТО нас хочуть…

Здається, знову патова ситуація, для Юлії Тимошенко. Однак, це на перший погляд. Вона поки що обережно критикує Президента, артикулюючи, що «майже в усіх країнах, де є двопалатний парламент, є федеративний устрій, Україна – унітарна держава, і тому я вважаю, що двопалатний парламент не потрібен Україні».

Розуміючи, що до чого, Юлія Тимошенко не напряму, проте говорить, що ідеологи двопалатного парламенту переслідують інші цілі, а саме – вона звертає увагу, що завдяки певним політичним силам країна живе зі словом «федералізація». «Я б хотіла, щоб у нас не було цього слова, - говорить Юлія Тимошенко, - і в той же час була цілісність території України, унітарність країни».

Новостворений блок «Наша Україна – Народна самооборона» запрошує приєднатись до нього всі демократичні сили, в тому числі «Українську правицю» і БЮТ. Однак підкреслюється, що обов’язковою умовою включення політичної сили до блоку є її намір також об’єднатись в єдину демократичну партію на базі «Нашої України».

Відтак, відверто глузуючи з Юлії Тимошенко, новий лідер Блоку виголошує: «У нас в п’ятірці (мається на увазі перша п’ятірка виборчого списку – ред.) якраз не вистачає жінки, тому ми готові вітати Юлію Володимирівну в створенні єдиної демократичної сили». Проте, чи не зарано сміються пани ?..

Задумаємося на хвилину, якщо всі самовигнанці хоча б від БЮТ на чолі з Тимошенко відкличуть свої підписи під заявами про вихід із фракції, тим самим відмовляться від зречення депутатських повноважень ... здається, тоді – шах і мат. Юлія Тимошенко остаточно, назавжди знищує Ющенка, тим самим і віддячуючи за усі роки зрадництва, і розчищаючи собі шлях до президентських виборів на чолі з об’єднаною опозицією.

Оце, як говориться, швиргонути... До речі, на відміну від Юлії Володимирівни, що спить і бачить себе правителькою усія Русі-України, Віктор Федорович завжди тяжів аби керувати, а не володарювати. «З надзвичайною легкістю і безумовно глузуючи в душі з решти відсталих аматорів міста Васюки, гросмейстер жертвував пішаки, важкі і легкі фігури направо і наліво…». Далі по тексту.

P.S. Автор дякує талановитим російським футурологам Іллі Ільфу й Євгену Петрову, що надали можливості скуштувати до болі знайомий і неповторний присмак вічності такого старого і кожного разу нового всесвіту шахраїв, пройдисвітів і дурнів. 

Віктор Вірний, політолог, «Фундація Аналітичної Думки», СПЕЦІАЛЬНО для Центру політичного прогнозування   WWW.UA-PRAVDA.COM