Що викликало такі страхи у Секретаріату і спонукало Віктора Балогу послати Президента з настільки безглуздою промовою, пробачте, телезверненням до народу, ми можемо лише здогадуватися. Одне зрозуміло, що питання не в тому, що коаліціянти знову зайшли на поле НУ-НС і до того ж з конкретною метою – відібрати головне, і від цього не менш пустопорожнє передвиборче гасло - поставили питання щодо відміни горезвісної депутатської недоторканності. Дозволимо собі припущення, що вся справа в страху, котрий став рушійною силою останніх подій так званих опозиціонерів, адже все більше стає зрозумілим, що павуки в банці домовитися не спроможні.

В. ВИРНЫЙ "ПАУКИ В БАНКЕ ИЛИ..." 

Павуки у банці, чи сутність політичних подій минулого тижня 

Проблема кадрів і кадрового резерву (мова йде, в першу чергу, про систему управління цінностями), відсутність ідей і острахи перед майбутнім дали про себе знати на попередньому тижні як ніколи. Інтуїт від природи Віктор Балога почав відчувати, що опинився в ролі гросмейстера, котрий переграв сам себе. Численні укази про розпуск Верховної Ради, намагання змінити Конституцію задля збільшення президентських повноважень і вивід Ющенка на президентську пряму, внутріпартійна метушня через амбіційність «соратників» по блоку, необхідність нагляду за Конституційним судом і ЦВК, повернення Пори у тенета НУ-НС, незговірливість Юлії Тимошенко і тиск з боку Бориса Колесникова, непримиренність Олександра Мороза і боротьба з Кабміном, а тут ще й емоційна неврівноваженість і примхливість «патрона» - виявилися виснажливішими, аніж очікувалося…

 3 вересня, зрозуміло, не сам по собі Віктор Ющенко, а з наущення свого невгамовного тезки на прізвище Балога, відчув гостру жагу поспілкуватися з народом. Поспіхом сконструйоване телезвернення того Гаранта, який нічого не гарантує, з приводу зібрання, на його думку, нелегітимного парламенту мала почути уся держава. І ті, яких називають народ, котрі попри огиду до того, що вже котрий місяць відбувається в Україні, виявили бажання посидіти перед телевізором, почули просте і відверте від Віктора Андрійовича. Зокрема, що за засіданням Верховної Ради України 4 вересня «стоїть глухе бажання зірвати вибори», а також бажання ще раз запевнити самого себе: «Я сказав все. Вибори - 30 вересня». 

Що викликало такі страхи у Секретаріату і спонукало Віктора Балогу послати Президента з настільки безглуздою промовою, пробачте, телезверненням до народу, ми можемо лише здогадуватися. Одне зрозуміло, що питання не в тому, що коаліціянти знову зайшли на поле НУ-НС і до того ж з конкретною метою – відібрати головне, і від цього не менш пустопорожнє передвиборче гасло - поставили питання щодо відміни горезвісної депутатської недоторканності.  Дозволимо собі припущення, що вся справа в страху, котрий став рушійною силою останніх подій так званих опозиціонерів, адже все більше стає зрозумілим, що павуки в банці домовитися не спроможні. 

Наступного дня Верховна Рада попри застереження Президента все ж збирається, і 261 картка голосує за Закон "Про внесення змін до Закону "Про статус народного депутата України" (щодо скасування пільг та привілеїв).

 Кілька годин згодом Рада національної безпеки і оборони України говорить про відсторонення керівників Мінтрансзв’язку і МНС Миколу Рудьковського і Нестора Шуфрича відповідно від виконання повноважень. Прем’єр стає на захист своїх підлеглих і Конституції. Президент на підкріплення рішень видає відповідні Укази. Знову скандал і загострення протистояння Президента і Секретаріату з Прем’єром і Кабміном. Всі говорять про політичне рішення і намагання Ющенка додатково попіаритися на цій справі. Мішури додає заява Анатолія Гриценка про необхідність звільнення віце-прем’єра Олександра Кузьмука, і питання щодо необхідності поновлення кримінального переслідування Василя Цушка за «протиправні» дії, вчинені під його керівництвом у Генпрокуратурі. На відміну від пануючої думки, спробуємо висловити особливу. Рудьковський і Шуфрич…

Чому саме вони? Особисте?.. Так, воно має місце, якщо пригадати останні відверто нахабні висловлювання Міністра Нестора Шуфрича щодо про Ющенка «з лопатою», що «рятувати вже треба було не ліс, а президента» … А щодо Міністра Миколи Рудьковського?.. Повинно бути щось об’єднуюче настільки різних, проте, як першого, так і другого, - обох міністрів…  Середина тижня, 5 канал, Рудьковський робить приголомшливу заяву про чутки щодо підготовки терористичного акту з чисельними жертвами «мукачівською бандою, що засіла на Банковій». СБУ, ЗМІ і загалом країна - в очікуванні пояснень, у відповідь – малозрозуміле бурмотання. Одразу зауважу, я не є представником ні Миколи Рудьковського, ні Нестора Шуфрича і не є їх адвокатом.

Той же Рудьковський і Шуфрич, як і ті, хто їх звинувачують, - варті один одного. Це окрема тема, якої торкнемося у майбутньому. Сьогодні тема інша і більш важлива, ніж звинувачення у невиконанні своїх прямих службових обов’язків, використанні службового становища та у банальній крадіжці. Нині ставлю питання відносно певного збігу обставин. Це я про те, що об’єднує…

Напередодні подій, які будуть викладені далі, на провідних загальнонаціональних каналах з’являється витончена політична реклама про певну «Даму» з посиланням на передбачення-катрен Нострадамуса на 2007 рік. В псевдокатрені йде мова про те, що «Дамі престол нададуть і без спору… Вона без війни ту чуму переможе». Після прослуховування чи перегляду ролика, в якому нібито цитується прогноз Мішеля Нострадамуса, мимоволі виникає образ Юлії Володимирівни, лідерки блоку свого імені.

Сама леді Ю. стверджує, що ніякого відношення до рекламного ролика не має. Прискіпливі мас-медіа наводять її слова: «Ми не замовляли цю рекламу, але хотілось би вірити, що це правда». Згодом після пам’ятних подій «фосфорної аварії» ролик з «передбаченням Нострадамуса», здається, остаточно зникає з ефіру. 

16 липня в Бузькому районі Львівської області на залізничному перегоні Красне-Броди поблизу станції Ожидів Львівської залізниці за нез’ясованих обставин сталася аварія вантажного потягу. Потяг складали 58 вагонів, зокрема 15 спеціальних цистерн по 50 тон кожна з жовтим фосфором. В результаті аварії зійшли з рейок 15 цистерн із жовтим фосфором, 6 з яких зайнялись. Масштабної катастрофи вдалося уникнути лише випадково. Наслідки аварії були ліквідовані 27 липня. Незалежні експерти причиною аварії назвали незадовільний технічний стан залізничної цистерни, що належить ТОВ «Казфосфат». На прес-конференції, присвяченій результатам незалежної експертизи, експерт, проректор по науковій роботі Дніпропетровського Національного університету, професор, Сергій Мямлін повідомив: «Десята цистерна, по ходу потягу, котра перша зійшла з колії, пройшла несанкціоновану з виробником (Маріупольський завод «Азовмаш» – ред.) модернізацію в Казахстані. Точніше сказати, в ході ремонту були погіршені її технічні характеристики. Казахські ремонтники з якоїсь причини не змогли відремонтувати чи замінити запобіжний випускний клапан і просто його заварили. Цей пристрій відповідає за підтримку нормального тиску в цистерні при транспортуванні фосфору. Несправний клапан став причиною неправильного теплообміну між повітряним прошарком, що знаходився над захисним шаром води і фосфором, що призвело до його оплавлення».

Крім того, за його свідченням, було встановлено, що один з колісних візків цистерни був вельми зношеним, що призвело до її перекосу, а згодом і до сходження з колії. Володимир Козак, генеральний директор «Укрзалізниці», заявив, що міжвідомча комісія знайшла тільки одне порушення правил транспортування фосфору – недостатній рівень води у цистернах. Загалом же питань багато: хто містами і селами України з порушенням умов транспортування, хто родючими чорноземами країни з технічними порушеннями провозив небезпечний вантаж, хто власник вантажу на момент транспортування і чому відповідального за аварію і збитки України знайти не можливо… «Ми всі зацікавлені у встановленні дійсної причини аварії», - наголосив Микола Рудьковський.

Нам же, всій країні, добре відомо, як вирішуються у нас питання щодо відкритя-закриття кримінальних справ. Згадаймо не таке далеке - ті ж «мукачівські події», що вкрай на всю Україну дискредитували тодішню владу, гучне побиття симпатиків помаранчевих під стінами ЦВК – не знайшли свого правового рішення. Те, що відбувається довкола «справи Гонгадзе» і «справи щодо отруєння Ющенка». Нещодавнє - коли більш ніж питання викликає розслідування причин аварії залізничного експресу, що прямував на Київ, коли лише випадково чисельних жертв удалося уникнути. Про вибух трубопроводу… Галас і ніяких результатів. Зацікавленість у таких справах, м’яко кажучи, відповідної доброзичливості не знайде… Зайва активність… Зайва обізнаність… Щодо керівників Мінтрансзв’язку і МНС, от і вони «спіткнулися» об Ожидів… 

І ще, окремо для Марини Остапенко, прес-секретаря СБУ, про те, що я ані «хуліган», ані «піонер», до того ж я не знаю більше того, що викладено в статті. Проте мене дивує реакція представників БЮТу після появи інформації про Леві Леваєва і Аркадія Гайдамаки, і, взагалі, питання, чому ці імена, в першу чергу діамантового барона Леваєва, так швидко випливли у ЗМІ, зокрема в підпорядкованій БЮТ газеті «Вечірні вісті», і стали на певний час асоціюватися з тим самим «Казфосфат». (До речі, Леві Леваєв і Юлія Тимошенко між собою знайомі, а довірені особи Леві в Україні являються наближеними до Юлі і є її партійними соратниками. Журналістські розслідування: http://www.personal-plus.net/208/1746.html;  http://www.personal-plus.net/209/1769.html)

Мене також цікавить: чому інформація про продаж вищезазначеними ізраїльськими підприємцями своїх прав на «Казфосфат» з’явилася саме 21.08.2007 року, згодом, трохи більше місяця, після «фосфорної аварії» (зокрема, про це писала російська газета «Комерсант»), і чи не є цей «продаж» передачею своїх активів афельованим підприємствам, аби уникнути і відповідальності, і, в першу чергу, розмов. 

Довідка 1. Загалом історія з власністю «Казфосфат» надзвичайно заплутана, як і інформація про мільярдера Леві Леваєва і його подільника Аркадія Гайдамаки. Згідно даних, які можна знайти в Internet, підприємство «Казфосфат», як і багато інших, дісталося їм в результаті певних операцій, пов’язаних з не зовсім чистими схемами, у 1999 році. ТОВ «Казфосфат» представляє фосфорну промисловість Казахстану, будучи лідируючою компанією з виробництва фосфорної продукції на теренах бувшого СРСР. Продукція компанії постачається на ринки країн СНД, Східної Європи, до Китаю. 

Довідка 2. Аркадій Гайдамака народився 8 квітня 1952 року в м. Бердичеві Житомирської області. У Росії відомий як президент Конгресу єврейських організацій і об’єднань Росії. Він власник видавничого дому «Московские новости» та іншого бізнесу в Росії. Його ім’я згадується у зв’язку з незаконним, в обхід уряду Франції, продажем зброї до Анголи на суму близько 800 млн. доларів США. Взагалі Аркадій Гайдамака разом з Леві Леваєвим продавали зброю зі всього бувшого СРСР, володіють алмазними копальнями, промисловим бізнесом тощо. Про них згадують як про фахівців з організації державних переворотів і змов, твердять про фінансування ними сумнівних режимів і націонал-визвольних рухів, пишуть про їх зв’язки зі спецслужбами Ізраїлю, Росії та Англії. 

Серед важливого слід, певне, відзначити, що розгортання бізнесу Леві в Росії пов’язано з дружбою з Березовським і Ходорковським. Проте не тривалою. Незабаром жорсткий прагматизм Леваєва бере гору, і він, в обмін на дружбу з кремльовською командою, відмовляється від близького до опальності Борі Березовського на користь Роми Абрамовича.

За взаємною зацікавленістю з кремлівським оточенням Путіна він створює ФЕОР (Федерацію єврейських общин Росії), знищуючи імперію Гусинського і маргіналізуючи підпорядкований йому «Єврейський конгрес Росії». Світова бізнес-релігійна імперія Леваєва простягається територією бувшого СРСР, сягає України. Як подейкують, останнім часом Кремль витискає бізнес Леві з Росії, а його зацікавленість в розгортанні бізнесових і хабатських структур в Україні збільшується. За доступною в ЗМІ інформацією, нині Борис Березовський і Леві Леваєв активно спілкуються, плетуть інтриги в Росії проти Путіна. Здається вони знову об’єдналися, проте, можливо, вони ніколи і не припиняли дружити, особливо проти когось… 

Де і яким чином перетнулися інтереси Леві Леваєва і Бориса Березовського в Україні слід шукати у нинішній активності останнього. Спочатку, ображений на невдячність Віктора Ющенка, зроблений посміховиськом найближчим оточенням останнього, опальний російський олігарх через суд вимагає від соратників Ющенка Давида Жванії і Олександра Третьякова звіту про витрати грошей, якими він фінансував «помаранчеву революцію». Рік тому Борис Березовський подає позов до Високого суду Британії. Хоча висуває претензії на 50 млн. доларів США, до суду він надає документи на підтвердження близько 23 млн. доларів на «демократію по-ющенковськи».

Тепер, 5 вересня, голова Шевченківського райсуду м. Києва Ірина Тельнікова повинна була, у відповідності з ратифікованими Україною міжнародними конвенціями, вручити Жванії і Третьякову повістки до суду Великої Британії. Відповідачі до суду за повістками не прийшли. Сьогодні перед соратниками Ющенка дилема. Якщо вони наважаться піти в суд і будуть лжесвідчити, то можуть опинитися у британській тюрмі, скажи правду – нерезидент України фінансував виборчу кампанію Віктора Андрійовича, тоді постає питання щодо легітимності нинішнього Президента Віктора Ющенка… 

Як діятимуть соратники Ющенка, аби спасти патрона… Ризикнуть своїми активами за кордоном (адже Березовський може ініціювати арешт їх активів по всьому світові) і опинитися не тільки не в’їзними до Великобританії, а і серед тих, кого розшукує Інтерпол?.. Скоріш за все, це лише початок історії. Той же Березовський на одному з центральних телеканалів нещодавно публічно попереджав Віктора Андрійовича, що коли в того не вистачає волі назвати винуватцем його отруєння, то він готовий йому в цьому допомогти. У складній грі є своє місце особливим відносинам Бориса Абрамовича з Юлією Володимирівною, котрій він вельми симпатизує і не тільки. Не випадають із загальної схеми і публічні закиди Березовського відставленому «термінатору» і нинішньому лідеру НУ-НС про можливість фінансування передвиборчого туру. 

Як ви розумієте, під цим кутом розглядати проблему навіть спроби не буде. Ви скажете, що боротьба з тероризмом являється пріоритетним напрямком СБУ, зокрема так декларують. Проте, якщо брати СБУ від Наливайченка, то там нині тяжіють до «політичного сиску». Відтак, на відміну від нестійких помаранчевих, напівкерівник цього відомства впевнено заявляє: «Я хочу всіх заспокоїти, що вибори відбудуться». А от щодо виконання прямих обов’язків… Бувші працівники СБУ про нинішній стан відомства говорять з жалем, адже справжніх фахівців залишилось мало, а ті, які ще дещо вміють, працюють на себе чи в стіл. 

Павуки у банці… Змова щодо створення широкою коаліції у Верховній Раді наступного скликання… Ми вже про неї писали не раз. Попри численні запевнення представників НУ-НС (Луценка, Кириленка, Катеринчука і Ко) про неможливість такого, інші, обізнані, не настільки категорично говорять і нагадують про щось на кшталт партійної дисципліни. Отже є ті, хто знає чи здогадується і мовчить, і є ті, що категорично не згодні, адже розуміють, що доведеться ділитися повноваженнями, кріслами тощо. Перший у списку на преференції довірена особа Ріната Ахметова. Так, я про Колесникова. Нещодавно він, як керівник виборчого штабу Партії регіонів, розгублено підтвердив, що час від часу веде перемовини з Главою Секретаріату Президента України Віктором Балогою. Однак, як виявляється, вони не обговорюють питання створення у майбутньому парламенті широкої коаліції, «ніякі конструкції на сьогодні і на майбутнє» не будують. Під час цих зустрічей йдеться про проведення прозорих виборів.

Зустрічаються, ведуть розмови, проте не обговорюють… Здається інше – останнім часом вийшов розбрат. Саме так можна пояснити заяву Партії Регіонів про збір підписів щодо проведення референдуму, ключовим питанням якого – як ніж в спину Віктору Андрійовичу – є питання про нейтральний, позаблоковий статус України. На підтвердження про нашвидкуруч зляпану заяву є той факт, що ініціатори дійства навіть не розібралися, що «нейтралітет» і «позаблоковість» зовсім різні речі.Соціалісти незмінні у своїх позиціях. «В даний час ми зареєстрували проект закону по внесенню змін до Конституції, який Президентом не підписується», - повідомляє Олександр Мороз. Новий укол Ющенку. А може більше?..

Ведучи мову про дострокові вибори у площині їх фальсифікації слід визначити, коли все ж домовляться НУ-НС і ПР, то голоси «відбиратимуть» у БЮТу і СПУ, що цікаво, на користь «малих партій», адже тоді значно складніше буде доказати фальсифікації. В результаті СПУ стане позапарламентською партією (це особлива вимога Ющенка, котра обговоренню не підлягає), а Тимошенко не зможе претендувати на прем’єрську посаду і ставити ультиматуми щодо розподілу портфелів у Кабміні (в цьому згодні, як і НУ-НС, і ПР). Відтак значні шанси з’являються у Тягнибока, Литвина і навіть прогресивної соціялістки.

Плете своє павутиння Юлія Володимирівна… Вмовляння й ультиматуми щодо відмови Юлії Тимошенко від ініціювання референдуму з боку Секретаріату і особисто Ющенка нічого не дали. Не допомогли перепони з боку ЦВК. БЮТ дійшов висновку, що слід відмовитися від намагання зареєструвати ініціативні групи зі збору підписів для проведення всеукраїнського референдуму через суд, а йти до референдуму попри протистояння ЦВК, керуючись виключно нормами Конституції. Водночас всі розуміють, що нині Юлія Володимирівна повністю загрузла у чужорідному за дорого купленому дешевому «Українському прориві».

Сьогодні вона публічно не вірить у те, що Президент України Віктор Ющенко веде переговори про участь у широкій коаліції, проте всіляко готовиться до «кидка». «Я не вірю, що Президент знову хоче потрапити в цю пастку», - застерігає вона Ющенка. Її окозамиленя підхоплює Андрій Шевченко, який наголошує: «Думаю, що створення єдиної потужної демократичної партії на основі БЮТ і єдиної партії, яка буде створена на основі НУ-НС, можливо»…Навіжений Юрій Віталійович запах крові відчув, і чи-то з кон’юнктурних міркувань, а може, що найбільш вірогідно, вдивляючись у майбутнє веде мову про те, що виборча система за партійними списками себе не виправдала, «оскільки лідери партій в чорних мішках ховають чорних котів», що на його переконання голосування за партійними списками не відповідає ідеям демократії, оскільки обрані за такою системою політики залишаються безвідповідальними перед виборцями. Балога, мукачівський гросмейстер.. Не можу оминути цього пана увагою, адже вельми шаную його тонке відчуття ситуації, зокрема його відмову від місця у списках НУ-НС. Дистинціюнування виграшне для Віктора, який Балога, за усіх розкладів, окрім лише одного…

Отже для переляку у Секретаріату достатньо причин, адже президентська кампанія, що залишатиме Ющенка на узбіччі, може розпочатися значно раніше визначеного законодавством терміну. Думалося по одному, а виходить… Тепер питання наскільки швидко з’їдять один одного. Володимир Литвин (до речі, технічний проект, що приречений на перемогу) нещодавно заявив: «Кульмінації слід чекати в останні десять днів – ставки більші, ніж життя на цих виборах». Питання у тому, чи зможемо ми попередити – те, заплановане, адже «маленький українець», його життя, а не тільки майбутнє, у перспективі здобуття влади нічого не варте…

Віктор Вірний, політолог, спеціально для Центру політичного прогнозування

«Фундація Аналітичної Думки» WWW.UA-PRAVDA.COM