За радянських часів одним з найпопулярніших періодичних видань був журнал «Наука і жизнь». На початку 80-х у ньому окрім традиційних шахових задачок почали друкувати задачі з древньокитайської гри «Вей-Ци», яка стала популярною у світі під своєю японською назвою «Го», - новомодна течія в інтелектуальних іграх, що згодом, як виявилося, так і не прижилася на пострадянському просторі. Тим, хто забув, - нагадую, іншим - підкажу, що основний смисл гри «Го» - заграбастати яко можна більше території, розставляючи свою фішки у вузли сітки, принагідно «з’їдаючи» фішки супротивника, перекривши їм вихід з вузла сітки.

В. ЛЫСЕНКО: ТИМОШЕНКО-ЮЩЕНКО: МАТ В ТРИ ХОДА!!!

Тимошенко-Ющенко: мат у три хода 

За радянських часів одним з найпопулярніших періодичних видань був журнал «Наука і жизнь». На початку 80-х у ньому окрім традиційних шахових задачок почали друкувати задачі з древньокитайської гри «Вей-Ци», яка стала популярною у світі під своєю японською назвою «Го», - новомодна течія в інтелектуальних іграх, що згодом, як виявилося, так і не прижилася на пострадянському просторі. Тим, хто забув, - нагадую, іншим - підкажу, що основний смисл гри «Го» - заграбастати яко можна більше території, розставляючи свою фішки у вузли сітки, принагідно «з’їдаючи» фішки супротивника, перекривши їм вихід з вузла сітки. 

Отже, поки пан Балога переймався грою в «Го», «з’їдаючи» на владних посадах «фішки супротивника» - Партії Регіонів, проймався кадровими питаннями в центрі та на місцях, займався кадровими ротаціями і розставляв своїх людей у СБУ і на таможні, на іншій дошці, де він вважав себе гросмейстером, його чекала «приємна несподіванка» на шаховому полі… 

Не можна сказати, що до такого повороту подій у Секретаріаті Президента не були готові, адже сама Банкова почала гру із наміром просунути Арсенія Яценюка у ферзі. Однак… 

Хід перший. Всі знали, що у креатури Віктора Андрійовича – глави зовнішньополітичного відомства – достатньо недоброзичливців у рідному НУ-НС, попри наявність ряду відвертих симпатиків серед представників Регіонів. Відтак, вважали, що в Арсенія Петровича є шанс пройти горнило випробувань у Верховній Раді і вийти звідти переможцем, проте не головою парламенту, а главою уряду. На це і був розрахунок, логічний, виходячи з об’єктивного розкладу сил. 

Арсеній Яценюк це добре розумів, тому майже зневажливо віднісся до свого виступу у залі Верховної Ради, виявив навіть блюзнірство під час відповідей на запитання, а потім відверто нудьгував, грався з телефоном, базікав з парламентаріями, одним словом, «відбував номер».  

Усім прогнозам і очікуванням був покладений край, коли таємне голосування виявилося зовсім не таємним. Юлія Тимошенко разом зі своїм вірним адептом Олександром Турчиновим зайняла місце біля виборчих урн і з олівцем в руках почала «підбадьорювати» соратників по коаліції наслідувати навичками її вірного БЮТ - вишикуватися у колони і слідувати у визначеному лідером напрямку. 

Попри загальну огиду, яку викликало публічне приниження народних обранців, слід відзначити, що весь сморід від процедури такого обрання став надбанням новообраного спікера, і це ще відіб’ється на його подальшій політичній кар’єрі. Розділити публічне приниження нашоукраїнців, до парламенту був направлений Ющенком Глава Секретаріату, який, зайнявши місце в урядовій ложі, спромігся лише дурнувато підсміховуватися. 

Юлія Володимирівна була зацікавлена в якомога швидшому обранні парламентського керівництва. «Призначивши» Арсенія Яценюка головою Верховної Ради, вона фактично домоглася свого, однак подальший розвиток подій був зупинений гомоном з боку меншості. Партія Регіонів швидко оговталася, і зробила це значно скоріше, аніж пані Ю. змогла обкрутити комуністів, спокусивши посадою віце-спікера. До того ж литвинівський блок виявився чутливим до політичної корупції на кшталт пропонування посад. 

Тим часом Банкова спробувала зробити відповідний хід і приголомшливо швидко виказала своє благословення Юлії Володимирівні - попри передбачених законом п’ятнадцяти днів. протягом яких Президент має право розглядати запропоновану парламентом кандидатуру прем’єра і внести відповідне подання, наступного ж дня після свого обрання. Голова Верховної Ради VІ скликання об’являє, що президентське подання на прем’єра Тимошенко прибуло. Правда, він не говорить головне, але всі розуміють і так, що відлік часу пішов.

Прихильність Президента для Юлії Тимошенко виявилася несподіванкою. Підступ був у тому, що після отримання президентської згоди, парламенту надається всього п’ять днів для голосування. За цей час повинно бути вирішено безліч питань, на  частину яких, до речі, та ж Тимошенко може впливати лише опосередковано. В першу чергу – це питання обрання керівних органів Верховної Ради і … виконання умов коаліційної угоди між БЮТ і НУ-НС, де чорним по білому зазначено, що голосування по прем’єру може відбуватися лише після прийняття пакету законів (які, як відомо, у процесі розробки/доробки). Ну і такі «дрібниці», як представлення майбутнього прем’єра у фракціях. На все потрібен час…

Перший натяк Віктора Андрійовича на «відступні» озвучив Арсеній Петрович, коли оголосив, що кандидатуру Тимошенко президент може подавати безліч разів. Він навіть заклався головою – у разі незатвердження Тимошенко на посаді прем’єр-міністра пообіцяв скласти повноваження голови Верховної Ради. Потім сам Президент озвучив, що не наполягатиме на голосуванні у порядку: спочатку закони, а потім прем’єра. Віктор Балога спробував, як вже це не раз робив, виправити сказане Ющенком. Однак, звинуваченому у візантійщині, Главі Секретаріату це явно не вдалося.

Віктор Ющенко проводить зустрічі з Юлією Тимошенко, В’ячеславом Кириленком та Юрієм Луценком. «У ході зустрічі, - повідомляє прес-служба Президента, - народні депутати поінформували Главу держави про підготовку очолюваних ними демократичних сил до засідання парламенту, яке має відбутися 11 грудня. Президент висловив сподівання, що засідання парламенту відбудеться у відповідності до Регламенту Верховної Ради і носитиме продуктивний характер. У цьому контексті В. Ющенко ще раз відзначив актуальність питання налагодження ефективної співпраці між народними депутатами, що представляють коаліцію та опозицію». Потім Глава держави зустрівся з Головою Верховної Ради Арсенієм Яценюком. Головні теми розмови – представлення Президентом України у парламенті кандидатури на посаду Прем’єр-міністра, обговорення кандидатур на посаду міністра закордонних справ та міністра оборони, які вносяться Главою держави, в контексті завершення роботи над формуванням нового складу уряду.

Говорячи про майбутнє засідання Верховної Ради, Арсеній Яценюк повідомив Президента, що відповідно до Регламенту Верховної Ради на порядку денному повинно стояти як питання по кандидатурі Прем’єр-міністра та складу уряду, так і питання, що стосуються парламентських комітетів та керівних органів ВР. «Ми готові до будь-якого варіанту послідовності розгляду питань, оскільки це все знаходиться в межах Регламенту», – запевнив Президента новообраний спікер.  Зі свого боку Глава держави знову наголосив: важливо, щоб завтрашнє засідання ВР пройшло в руслі конструктивної роботи коаліції та опозиції. Народні депутати мають продемонструвати лояльність та повагу до думки один одного і, безумовно, повагу до Регламенту Верховної Ради, підкреслив Віктор Ющенко.

Обрання заступників голови Верховної Ради та керівників парламентських комітетів планується після голосування за кандидатуру прем’єр-міністра та складу уряду. Про це повідомляє журналістам Юлія Тимошенко. Про те, що буде саме так, свідчить визначення фракції Партії Регіонів з обранням голови. Фракцію Партії регіонів у Верховній Раді очолюватиме лідер партії Віктор Янукович.

Відтак, хід другий – Юлія Тимошенко прем’єр. «День сурка» - час вирішення питання з обрання чи не обрання Юлію Тимошенко главою уряду. Голосування все ніяк не розпочнеться. Президент Віктор Ющенко особисто проводить перемовини з лідерами фракцій «демократичної коаліції» у приміщенні Верховної Ради у кабінеті спікера Арсенія Яценюка. До сесійної зали Верховної Ради України прибув Президент України Віктор Ющенко.Арсеній Яценюк повідомляє, що погоджувальна рада лідерів фракцій ВР вирішила, що першим питанням порядку денного буде голосування щодо обрання лідера БЮТ Юлії Тимошенко на посаду прем`єр-міністра України.

Президент у залі. Він проголошує: «Виконуючи свій конституційний обов’язок, відповідно до статті 106 Конституції України, за пропозицією коаліції депутатських фракцій, я вношу на ваше схвалення і прошу підтримати подання на призначення прем’єр-міністра Юлії Тимошенко». Він говорить, що вірить у перспективу демократичної коаліції і закликає всю Верховну Раду консолідуватись навколо національних пріоритетів.

Виступає Юлія Володимирівна. Їй задають питання. Вона відповідає. Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк ставить питання на голосування. За ухвалення відповідного рішення голосують двічі і обидва рази 225 народних депутатів із 227-ми, зареєстрованих у сесійній залі. Рішення – не прийнято. Зчиняється ґвалт. Більшість звинувачує «Систему Рада» (не спрацювали картки), адже, за їх словами голосували всі 227. Із сесійної зали Верховної Ради винесли штандарт Президента України. Віктор Ющенко сьогодні уже не повернеться до сесійної зали і не братиме участі у пленарному засіданні парламенту. Сурок  - відкинув тінь…

Залишається хід третій – поглинання пропрезидентських сил через створення на базі блоку БЮТ єдиної партії. (До складу БЮТ нині входять три політичні сили – «Батьківщина», Українська соціал-демократична партія, партія «Реформи і порядок».) Про це із занепокоєнням говорить нашоукраїнець Юрій Єхануров: «Я бачу, що йде процес поглинання «Нашої України» Блоком Юлії Тимошенко». «Фактично соціал-демократична за своєю суттю «Батьківщина» раптом її лідерами була оголошена народною партією. І поїздка до Лісабону – це свідчення того, що було прийняте стратегічне рішення знищити суперника на своєму електоральному полі», - вважає Єхануров. Він звертає увагу, що вже реально «велика група людей у «Нашій Україні» вже сьогодні орієнтується» на Тимошенко. «І я так думаю, що питання часу, коли буде нове розшарування», - констатує депутат.

Поряд із висвітленням намірів Юлії Тимошенко, він передрікає невдачу заснуванню на базі блоку НУ-НС єдиної партії. «На жаль, обіцянка наших партійних лідерів, оцих всіх гетьманів, гетьманчиків, вождиків призвела до того, що обіцянка нашому виборцю про те, що ми зробимо єдину політичну силу після виборів, призвела до невдачі всі спроби хоч щось зробити. Я кажу як людина, яка очолює робочу групу з програмних принципів, і я бачу, що не можна об’єднати, тому що дуже різні підходи», - підсумовує Єхануров. Отак, три хода і мат. Навіть нема необхідності валити короля…

Валентин Лисенко, політолог  WWW.UA-PRAVDA.COM